Сєриков Анатолій Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сєриков Анатолій Никифорович
Serykov Anatoliy.jpg
Анатолій Сєриков під час презентації
Псевдоніми Anatolij Serikov
Народився 6 листопада 1958(1958-11-06) (59 років)
Веприк Бобровицького району
Громадянство Німеччина Німеччина
Національність українець
Нагороди
Заслужений журналіст України

Анато́лій Ники́форович Сє́риков (нар. 6 листопада 1958, с. Веприк Бобровицького району Чернігівської області[1]) — український громадський діяч, журналіст, культуролог, видавець. Заслужений журналіст України (1993), член Національної спілки журналістів України (1984) і Національної спілки краєзнавців України (1993).

Біографія[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Вищу освіту здобув на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1980), навчався також за кордоном.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Головний редактор журналу «Пам'ятки України» (1984—1997, 2008—2010, з 2016), всеукраїнського тижневика «Культура і життя» (2009—2010, 2014 — квітень 2015), заступник директора ДП «Газетно-журнальне видавництво» (2009—2010 (із 2010 — Національне), 2014—2015) Міністерства культури України.

Засновник і видавець низки українських періодичних видань, зокрема науково-популярного ілюстрованого журналу «Пам'ятки України: історія та культура» (1994, спільно з Міністерством культури України), книжкової серії "Бібліотека журналу «Пам'ятки України» (1990) та журналу «RoundTrip» (2000).

Projects supervisor, managing director of C.V.P.M. Advertising Group (Germany, USA, Cyprus, 1997—2008, 2011—2013).

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Член Національної спілки журналістів України, Заслужений журналіст України (1993).

Член Національної спілки краєзнавців України, директор Фундації Героя України, академіка Петра Тронька (2011—2014, на громадських засадах).

Тривалий час товаришував із краєзнавцем, академіком Петром Троньком. Родинна садиба Анатолія Сєрикова у селі Веприк Бобровицького району на Чернігівщині стала приміщенням для[2] ефемерного Музею Фундації Петра Тронька.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Короїди в українській культурі // Культура і життя. — 2017.
  • Ситник А. Принагідно про Анатолія Сєрикова // Культура і життя. — 2010. — № 1-2. — С. 5.

Посилання[ред. | ред. код]