Штефан Ґеорґе Ніколау
| Штефан Ґеорґе Ніколау | |
|---|---|
| рум. Ștefan S. Nicolau | |
 | |
| Народився |
15 лютого 1896 Бухарест, Румунія[1] |
| Помер |
15 жовтня 1967 (71 рік) Бухарест, Румунія |
| Країна |
 Румунія |
| Діяльність | лікар |
| Галузь | вірусологія, мікробіологія, фізіологія |
| Діти | Alexandra van der Mijed |
Штефан Ґеорґе Ніколау (рум. Ștefan S. Nicolau; *15 лютого 1896, Плоєшті, Румунія — †15 жовтня 1967 Бухарест) — румунський вірусолог, мікробіолог і фізіолог, член Румунської академії наук (1946-67), а також президент медичного відділення при Румунській академії наук (1948-1967) .
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 15 лютого 1896 в Плоєшті. Закінчив Бухарестський університет і до 1920 працював там науковим співробітником. У 1920 Ніколау переїжджає до Франції, де з 1920-по 1939 працював в Пастерівському інституті в Парижі. 1939-1942 обіймає посаду професора медичного факультету Ясського університету, а з 1942 — Бухарестського. Ніколау — засновник і перший директор інституту інфрамікробіології Румунської академії наук (1950). 1951-1967 — обіймав посаду директора дермато-венерологічного інституту в Бухаресті, при цьому з 1961 до 1967 обіймав посаду заступника голови Великих Національних Зборів Румунії. Якийсь час перебував у Великій Британії, де працював в Національному інституті медичних досліджень у Лондоні.
Помер 15 жовтня 1967 в Бухаресті.
Наукові роботи[ред. | ред. код]
Основні наукові роботи присвячені медичній вірусології та мікробіології, а також тканинного імунітету у дітей. Ніколау — автор понад десятка наукових робіт в області сказу, вірусних гепатитів, герпесу, жовтої лихоманки і ящура.
- 1922 — Спільно з К. Левадіті з'ясував генезис антивірусного імунітету.
- 1922 — Спільно з К. Левадіті встановив ультрафільтрацію вірусів.
- 1956-1967 — Довів, що інфаркт міокарда, артеріїт, тромбофлебіт можуть викликатися великими інфрамікробами — Rickettsia і параріккетсіямі.
- Засновник школи румунських вірусологів.
- Сприяв обґрунтуванню гіпотези вірусної етіології раку.
Членство в спільнотах[ред. | ред. код]
- Член Румунської академії наук.
- Член Французького товариства гематології.
- Член Французького товариства хіміотерапії.
Пам'ять[ред. | ред. код]
У 1968 пам'ять Ніколау була увічнена — його ім'я присвоєно створеному ним самим інституту інфрамікробіології Румунської академії наук.
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Биологи. Биографический справочник.— Киев.: Наукова думка, 1984.— 816 с.
|
