585
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 585 DLXXXV |
| Ab urbe condita | 1338 |
| Ассирійський | 5335 |
| Бенгальський | −8 |
| Берберський | 1535 |
| Бірманський | −53 |
| Буддистський | 1129 |
| Візантійський | 6093–6094 |
| Вірменський | 34 ԹՎ ԼԴ |
| Голоценовий | 10585 |
| Ера Селевкідів | 896/897 AG |
| Ефіопський | 577–578 |
| Єврейський | 4345–4346 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 641–642 |
| - Шака самват | 506–507 |
| - Калі Юґа | 3685–3686 |
| Іранський | 37 BP – 36 BP |
| Ісламський | 38 BH – 37 BH |
| Китайський | 甲辰年 (деревяний дракон) 3282 або 3075 — до — 乙巳年 (деревяний змій) 3283 або 3076 |
| Коптський | 301–302 |
| Корейський | 2918 |
| Тайванський | 1327 до РК 民前1327年 |
| Тайський сонячний | 1127–1128 |
| Юліанський | 585 DLXXXV |
| Яванський | 474–475 |
Раннє Середньовіччя. Триває чума Юстиніана. У Східній Римській імперії продовжується правління Маврикія. Лангобарди частково окупували Італію і утворили в ній Лангобардське королівство. Франкське королівство розділене між синами Хлотара I. Іберію займає Вестготське королівство. В Англії розпочався період гептархії. Авари та слов'яни утвердилися на Балканах.
У Китаї період Північних та Південних династій. На півдні править династія Чень, на півночі — династія Суй. Індія роздроблена. В Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів. Степову зону Азії та Східної Європи контролює Тюркський каганат, розділений на Східний та Західний.
На території лісостепової України в VI столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. VI століття стало початком швидкого розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема кутригури, утигури, сармати, булгари, алани, авари, тюрки.
Події
- Продовжується війна між Персією та Візантією.
- Візантійські війська дали відсіч слов'янам при Адріанаполі[1].
- Візіготи підкорили королівство свевів на північному заході сучасної Іспанії.
- Галлію охопив голод[2].
- У Франкському королівстві церква почала збирати десятину[3].
Народились
Померли
Див. також
Виноски
- ↑ John Robert Martindale, The prosopography of the later Roman Empire, Cambridge University Press, 1994 (ISBN 0521201608)
- ↑ Jean Louis Boucarut, Instructions historiques et théologiques sur les sacrements, Nîmes, Soustelle, 1858
- ↑ Jean Heuclin, Hommes de Dieu et fonctionnaires du roi: en Gaule du Nord du Ve au IXe siècle, Presses universitaires du Septentrion, 1998