Ancodonta

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ancodonta
Період існування: 47.8–дотепер
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Підряд: Whippomorpha
Інфраряд: Ancodonta
Matthew, 1929
Роди та підклади
Синоніми
  • Anthracotherioidea
Leidy, 1869
  • Hippopotamidamorpha
Spaulding et al., 2009[1]

Ancodontaінфраряд напівводних парнокопитних, включаючи сучасних бегемотів і всіх ссавців, ближчих до бегемотів, ніж до китоподібних. Анкодонти вперше з’явилися в середньому еоцені, причому деякі з найдавніших представників були знайдені в скам’янілих відкладеннях у Південно-Східній Азії. Протягом своєї еволюційної історії вони займали різні ніші в Північній Америці, Євразії та Африці. Останній континент примітний тим, що вони були одними з перших лавразіатерійських ссавців, які мігрували до Африки з Європи, де вони конкурували з місцевими травоїдними тваринами за ті самі ніші. З майже 50 родів, які існували, лише два з них збереглися – Choeropsis і Hippopotamus. Взаємозв'язки всередині анкодонтів обговорюються. Традиційна думка полягає в тому, що існувало принаймні дві родини Anthracotheriidae і Hippopotamidae. Проте численні детальні дослідження зубів у анкодонтів, а також те, як деякі антракотерії були схожі на бегемотів за зовнішнім виглядом, призвели до консенсусу щодо того, що Anthracotheriidae є парафілетичними до Hippopotamidae. Серед антракотерій члени Bothriodontinae є одними з найближчих до предків бегемотів, причому Epirigenys віку олігоцену з Локона, Туркана, Кенія, є сестринським таксоном бегемотів[2][3][4]. У відповідь на це для цієї клади було використано багато подібних назв (Hippopotamoidea, Anthracotherioidea та Hippopotamidamorpha)[1].

Розміщення Ancodonta серед парнокопитних спочатку базувалося на основній морфологічній роботі про те, що вони були сестринською групою свиней і пекарі, поміщених у підряд Suiformes. Однак молекулярні дослідження показали, що це не так, оскільки найближчими родичами є китоподібні. Китоподібні та анкодонти тепер класифікуються в підряд Whippomorpha. Це призвело до деяких теорій, згідно з якими останніми спільними предками бегемотів і китів були напівводні ссавці, але в геномному дослідженні 2015 року, яке порівнювало гени, відповідальні за водну адаптацію у Whippomorpha, було виявлено, що це результат конвергентної еволюції, на відміну від спільного походження. Це вирішує питання про те, як бегемоти та кити розвинули свою водну адаптацію, попри те, що сучасні бегемоти з’явилися в літописі скам’янілостей значно пізніше, ніж кити[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Spaulding, Michelle; O'Leary, Maureen A.; Gatesy, John (2009). Relationships of Cetacea (Artiodactyla) among mammals: increased taxon sampling alters interpretations of key fossils and character evolution. PLOS ONE. 4 (9): e7062. doi:10.1371/journal.pone.0007062. PMC 2740860. PMID 19774069.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  2. Lihoreau, F.; Ducrocq, S. (2007). Family Anthracotheriidae. У Prothero, D.R.; Foss, S.E. (ред.). The Evolution of Artiodactyls. The Johns Hopkins University Press. с. 89–105. ISBN 9780801887352.
  3. Boisserie, J.R. (2007). Family Hippopotamidae. У Prothero, D.R.; Foss, S.E. (ред.). The Evolution of Artiodactyls. The Johns Hopkins University Press. с. 106–119. ISBN 9780801887352.
  4. Lihoreau, F.; Boisserie, J-R.; Manthi, F. K.; Ducrocq. S. (2015). Hippos stem from the longest sequence of terrestrial cetartiodactyl evolution in Africa. Nature Communications. 6: 6264. Bibcode:2015NatCo...6.6264L. doi:10.1038/ncomms7264. PMID 25710445.
  5. Tsagkogeorga, Georgia; McGowen, Michael R.; Davies, Kalina T. J.; Jarman, Simon; Polanowski, Andrea; Bertelsen, Mads F.; Rossiter, Stephen J. (2015). A phylogenomic analysis of the role and timing of molecular adaptation in the aquatic transition of cetartiodactyl mammals. Royal Society Open Science. 2 (9): 150156. Bibcode:2015RSOS....250156T. doi:10.1098/rsos.150156. ISSN 2054-5703. PMC 4593674. PMID 26473040.