Anti-Flag
Anti-Flag | |
---|---|
![]() |
|
Основна інформація | |
Жанр | Панк-рок Хардкор-панк Стріт-панк |
Роки | з 1988 по 1989, з 1992 — дотепер |
Країна | ![]() |
Місто | Пітсбург, Пенсильванія |
Лейбл | New Red Archives Go Kart Records A-F Records Fat Wreck Chords RCA Records SideOneDummy |
Склад | Джастін Сейн Кріс "#2" Баркер Кріс Хед Пат Тетік |
Колишні учасники |
Andy Flag Lucy Fester Sean Whelan Jamie Cock |
|
|
http://www.anti-flag.com/ | |
![]() |
Anti-Flag — американська панк-рок-група з Пітсбурга, Пенсильванія. До складу групи входять вокаліст та гітарист Джастін Сейн (Justin Sane), барабанщик Пат Тетік (Pat Thetic), які заснували групу; а також гітарист Кріс Хед (Chris Head) та вокаліст/бас-гітарист Кріс Баркер (Chris Barker).
Anti-Flag відомі своїми відверто лівими політичними поглядами. Лірика в багатьох піснях групи направлена на антивоєнний протест, критику зовнішньої політики США, корпоративізму, розподілу доходів між бідними і багатими в США, а також на різні соціально-політичні настрої. Відомо, що Anti-Flag підтримує прогресивні політичні групи та рухи, такі як «Грінпіс» та «Міжнародна амністія». Недавно група зосередилась на критиці рятівних заходів США по виходу з кризи, які були направлені на те, щоб пустити великі грошові потоки безпосередньо на порятунок національних банків.
Зміст
Історія[ред. • ред. код]
Група сформувалась в 1988 році, в Пітсбурзі. Перший склад: Джастін Сейн (Justin Sane), Пат Тетік (Pat Thetic), Люсі Фестер (Lucy Fester). Група проіснувала недовго, до 1989 року, з постійною зміною учасників, та встигла дати лише один концерт[1], після чого настала перерва.
В 1993 році Джастін Сейн і Пат Тетік зібрали новий склад групи. В 1996 році вийшов дебютний альбом Die for the Government. Літом того ж року через творчі розбіжності групу покинув басист Енді Райт (Andy Wright). Після декількох перестановок в складі, в 1999 році Anti-Flag отримав свій класичний склад: Джастін, Пат і два Кріса — Баркер (Chris Barker) та Хед (Chris Head)[1].
В 1999 році вийшов другий альбом — A New Kind of Army. В текстах зачіпались проблеми расизму, корупції, поліцейського беззаконня та інші гостро соціальні теми. Молоду групу помітили Rage Against The Machine, та запропонували зіграти разом декілька концертів.
В 2000 році групу запрошують взяти участь в Vans Warped Tour. Під час туру хлопці знайомляться з Майком (Fat Mike) з групи noFX, який є власником рекорд-лейблу Fat Wreck Chords, та декілька наступних альбомів виходять на ньому. Крім того, Anti-Flag створює свій власний лейбл A-F Records, де в різний час записувались такі панк-колективи, як The Code, Much the Same, The Vacancy, The Unseen, Modey Lemon та інші.
В 2001 році Anti-Flag випускає альбом Underground Network. Продюсер альбому — відома людина у світі панк-року Масс Джіорджіні (Mass Giorgini). Крім вже звичних «наїздів» на нео-нацистів, в альбомі присутня критика зовнішньої політики Сполучених Штатів.
У 2002 році на власному лейблі групи A-F Records виходить альбом Mobilize, який містить як студійні так і концертні записи. Роком пізніше група випускає черговий альбом — The Terror State.Основний зміст текстів - жорстка критика політики адміністрації Джорджа Буша. Тоді ж ряд музичних мереж відмовляється поширювати альбоми групи, звинувачуючи її в антиамериканізмі та непатріотичності.[2]
Всі учасники групи є або веганами, або вегетаріанцями[3]. А також є противниками куріння, алкоголю та наркотиків, але при цьому виступають за легалізацію марихуани.
8 листопада 2004 року, член Палати Представників Джим Макдермотт (Jim McDermott) в своїй промові похвалив Anti-Flag за їх заклики до молодих брати участь в політичних виборах.[4]
У листопаді 2010-го року Кріс #2 та Кріс Хед організували групу White Wives.
29 липня 2011 року група виступила на фестивалі Kubana-2011 в селищі Веселовка на чорноморському узбережжі.[5]
20 березня 2012 року на лейблі SideOneDummy вийшов дев'ятий студійний альбом "The General Strike". Тур на підтримку альбому пройде на північному сході США.
Концерти в Україні[ред. • ред. код]
Anti-Flag виступили в Україні на фестивалі «Захід», що проходив в с.Родатичі (Львівська область), 10 серпня 2014.[6]
Учасники[ред. • ред. код]
- Поточний склад
- Джастін Сейн (Justin Sane) — ведучий вокал, ведуча гітара (1988-1989, 1992–present)
- Кріс Баркер (Chris Barker) — бас-гітара, ведучий вокал, бек-вокал (1999–present)
- Кріс Хед (Chris Head) — ритмічна-гітара, бек-вокал (1997–present)
- Пат Тетік (Pat Thetic) — ударні, перкусія (1988-1989, 1992–present)
- Колишні учасники
- Люсі Фестер (Lucy Fester) — бас-гітара (1988—1989)
- Енді Райт (Andy «Flag», Andy Wright) — бас-гітара, бек-вокал (1993—1996)
- Джеймі Кок (Jamie Cock) — бас-гітара (1997—1999)
- Сесійні учасники
- Brian Curran (1997)
- Sean Whealen (1998)
- Схема

Дискографія[ред. • ред. код]
Студійні альбоми[ред. • ред. код]
- 1996 — Die for the Government
- 1999 — A New Kind of Army
- 2001 — Underground Network
- 2003 — The Terror State
- 2006 — For Blood and Empire
- 2008 — The Bright Lights of America
- 2009 — The People or the Gun
- 2012 — The General Strike
Міні-альбоми[ред. • ред. код]
- 1995 — Kill Kill Kill (Ripe Records)
- 2003 — Live at Fireside Bowl (Liberation Records)
- 2007 — A Benefit for Victims of Violent Crime (RCA Records)
Компіляція[ред. • ред. код]
DVD[ред. • ред. код]
- 2004 — Death of a Nation (A-F Records)
Відеокліпи[ред. • ред. код]
- 2003 — «Turncoat» (The Terror State)
- 2004 — «Death of a Nation» (The Terror State)
- 2004 — «Post-War Breakout» (The Terror State)
- 2004 — «Protest Song»
- 2006 — «The Press Corpse» (For Blood and Empire)
- 2006 — «1 Trillion Dollar$» (For Blood and Empire)
- 2006 — «This Is the End (for You My Friend)» (For Blood and Empire)
- 2006 — «War Sucks, Let’s Party» (For Blood and Empire)
- 2007 — «911 for Peace (live)» (A Benefit for Victims of Violent Crime)
- 2008 — «The Bright Lights Of America» (The Bright Lights Of America)
- 2009 — «When all the lights go out» (The People Or The Gun)
- 2010 — «The Economy Is Suffering… Let It Die» (The People Or The Gun)
- 2012 — «This is the new sound» (The General Strike)
- 2013 — «Broken Bones» (The General Strike)
Цікаві факти[ред. • ред. код]
- Учасники групи не оголошують свій вік публічно, а особливо Chris #2. На офіційному форумі в його профілі постійно зазначається, що йому 19 років. Це давній жарт групи.[7]
- Учасники групи жартівливо називають Кріса Хеда — «Gimmie».[8]
- Дефіз між словами «Anti» та «Flag», за зізнанням Джастіна, був поставлений через неграмотність у питанні використання дефіса.[8]
- Кріс Хед спочатку грав на бас-гітарі.[8]
- В 2012 році Anti-Flag записали кавер на "панк-молебень", проведену групою Pussy Riot в Храмі Христа Спасителя. Композиція називається "Virgin Mary, redeem us of Putin"
- У червні 2011 року вийшов "Russian tribute to Anti-flag". В записі узяли участь: Чокнутый Пропеллер (Петрозаводск), Antreib (Москва), Болт69 (Тверь), Diagens (Москва) та інші. Тираж 500 екземплярів.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ а б http://www.anti-flag.com/AB10.php Історія групи
- ↑ Alternative Communication :::ANTI-FLAG FAN PAGE:::
- ↑ PETA2 // Out There // Anti-Flag Stands Up for Animals
- ↑ http://www.house.gov/mcdermott/sp041008a.shtml
- ↑ KUBANA — полуостров свободы
- ↑ Гурт Anti-Flag виступить на фестивалі «Захід»
- ↑ www.Anti-Flag.ru : Tearing Down The Borders
- ↑ а б в www.Anti-Flag.ru : Tearing Down The Borders
Посилання[ред. • ред. код]
|