Pussy Riot

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Pussy Riot
Гурт Pussy Riot
Гурт Pussy Riot
Основна інформація
Жанр хардкор-панк, Oi!, поп-музика, електронна музика
Роки 2011 — даний час
Країна Flag of Russia.svg Росія
Місто Москва
Мова російська, англійська
Склад Толоконнікова Надія Андріївна, Альохіна Марія Володимирівнаd і Yekaterina Samutsevichd
Колишні
учасники
Балаклава, Блонді, Вожжа, Гараджа, Кот, Манько, Похльобка, Серафима, Термінатор, Тюря, Шайба, Шляпа, Шумахер
http://pussy-riot.livejournal.com/

Commons-logo.svg Pussy Riot у Вікісховищі

Pussy Riot (Пу́ссі Ра́йот, англ. Pussy Riot буквально «Бунт піхов» або  «Бунт кицьок»[1]) — російський феміністський гурт, який виконує музику у стилях анархо-панк, поп, електронна музика та ін.  До сфери діяльності колективу входили анонімні[2] несанкціоновані провокативні виступи у публічних місцях, які учасниці гурту знімали у ролі музичних кліпів та викладали до Інтернету[3]. Тематика текстів пісень Pussy Riot стосується фемінізму, антиавторитаризму, критики російської влади та правоохоронних органів РФ. Після несанкціонованого виступу Pussy Riot[4] у Храмі Христа Спасителя 21 лютого 2012 року проти деяких учасниць колективу порушили кримінальну справу[5], що  викликало широкий резонанс у Росії та за її межами.

Історія гурту Pussy Riot[ред. | ред. код]

Ідея створення гурту виникла у майбутніх учасниць у березні 2011 року під впливом від західного панк-феміністського руху Riot grrrl[6].

Днем народження гурту учасниці називають 7 листопада 2011 року - в цей день Pussy Riot завантажили до Інтернету[7] свій перший кліп[8], у якому вони влаштовували виступи-акції на платформі станції московського метро та на даху тролейбусу[9].

У складі колективу було більше, ніж 10 учасниць, які виступали анонімно під псевдонімами у цілях підкреслення важливості спільної ідеї та неважливості індивідуальностей[10]. На виступах та під час спілкування з пресою всі жінки, що грали у гурті, закривали обличчя в'язаними балаклавами і, навіть у морозну погоду, носили легкі яскраві сукні та кольорові панчохи[11][12].

Протягом декількох наступних місяців учасниці гурту несанкціоновано виступили на Красній площі[13] та на даху слідчого ізолятору, у якому перебували люди, що протестували у зв’язку з виборами до Державної думи[14]. Ще одна серія виступів відбулася у локаціях, де, на думку учасниць гурту, було «скупчення багатих путіністів»[15]. Виступ на кожній з акцій був знятий на відео та викладений в Інтернет у вигляді музичного кліпу[16][17][18].

Кримінальне переслідування гурту Pussy Riot[ред. | ред. код]

Перфоманс на Красній Площі, 20 січня 2012 року
Храм Христа Спасителя, де відбувся панк-молебень

Найбільш резонансною акцією Pussy Riot став несанкціонований виступ 21 лютого 2012 року (який гурт назвав «панк-молебнем „Богородица, Путина прогони!“) в храмі Христа Спасителя, під час якого учасниці гурту частково виконали[19] свою пісню з опозиційним текстом[20].  У зв’язку з цією акцією, 3 березня 2012 р. за звинуваченням в хуліганстві були заарештовані Надія Толоконнікова і Марія Альохіна, а 16 березня — Катерина Самуцевіч. Заарештовані жінки не підтверджують свою участь у гурті Pussy Riot. Однак у дебатах на суді і в своєму останньому слові обвинувачені цього вже не заперечували[21][22].

4 червня 2012 р. офіційне звинувачення було висунуто Марії Альохіній, — одній з трьох заарештованих, і попереднє слідство було завершено[23]. Всіх їх звинуватили в хуліганстві за мотивами релігійної ненависті, здійсненому групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 213 КК РФ)[24]. Копія обвинувального висновку, пред'явленого Н. А. Толоконниковій, була частково опублікована в блозі журналістки Ольги Бакушинської на сайті радіостанції «Ехо Москви»[25], а пізніше — повністю в «Новій газеті»[26]. Учасниці «Pussy Riot» звинувачувалися, в тому числі, в незаконному проникненні в обгороджену частину (солею) храму, куди, на думку слідчого, дозволяється заходити тільки представникам православного духовенства. Це викликало здивування протодиякона Андрія Кураєва: він заявив, що церковні правила не забороняють прихожанам заходити на солею (і незрозуміло, який державний закон це забороняє), і що таке формулювання обвинувачення образливе для РПЦ[27].

17 серпня трьох учасниць Pussy Riot засудили на ув'язнення на два роки колонії спільного режиму за акцію у Храмі Христа Спасителя[28].

10 жовтня вирок Катерини Самуцевіч змінили на умовний завдяки тому, що під час виступу охорона Храму затримала її до того, як вона потрапила до солею[29].

23 вересня 2013 року під час перебування Толоконнікової у мордовській колонії було опубліковано її листа[30], в якому ув’язнена оголосила про початок свого голодування, пов’язаного з поганими умовами перебування у місці позбавлення волі та з неповажним ставленням керівництва колонії до Толоконнікової.

23 грудня 2013 року Надія Толоконнікова та Марія Альохіна вийшли на свободу по амністії, яку вони, однак, назвали профанацією та піаром перед Олімпіадою у Сочі[31][32].

Слідство над Pussy Riot набуло широкого розголосу - міжнародна правозахисна організація «Amnesty International» визнала заарештованих ув'язненими сумління[33], а судовий процес над учасницями гурту навіть було порівняно з процесом Синявського і Даніеля[34].


Після амністії[ред. | ред. код]

20 лютого 2014 року учасниці Pussy Riot у свої класичних образах виступили у Сочі в Олімпійському парку, де вони зняли матеріал для пісні “Путин научит тебя любить Родину”, а їх акція була силовими методами розігнана казаками[35][36]. Однак, потім концепція Pussy Riot зазнала змін. В інтерв’в ресурсу Meduza Толоконнікова згадувала, що

«...будь-який художник, як і має бути, змінюється з часом, з обставинами. Коли ми в 2014 році стали вільними, проблематично вже було влаштовувати карнавали. Найтрагічніший рік — Україна, Крим, [збитий в липні 2014-го над Донбасом] літак… Тоді ми замовчали, а потім почали робити „Медіазону“»[37].

Толоконнікова та Альохіна продовжили разом працювати над створеними ними  правозахисною організацією „Зона права“ та правозахисним медіаресурсом „Медиазона“[37]. Останнім спільним[38] творчим  проектом Надії з Марією став кліп Pussy Riot - I Can't Breathe. Після нього нові пісні та музичні відео Pussy Riot виходять з Толоконніковою у ролі основної співачки та публічної представниці групи. Серед цих робіт - Chaika, Straight Outta Vagina, Make America Great Again та інші.

15 липня 2018 року 3 активістки та 1 активіст  Pussy Riot, одягнені у поліцейську форму, вибігли на поле московського стадіону Лужніки, де відбувався фінальний матч чемпіонату світу з футболу[39] . Акцію назвали «Міліціонер вступає у гру»[40], скоро після її проведення Pussy Riot виклали список з 6 вимог до російської влади та кліп на пісню Track About Bad Cop[41].

Pussy Riot активно підтримують звільнення Олега Сєнцова з російської тюрми - було створене музичне відео[42] та проведені акції на підтримку режисера-політв’язня у Якутську[43] та Нью-Йорку[44].

Музика[ред. | ред. код]

Протягом існування Pussy Riot, музична концепція гурту трансформувалася з анонімного анархо-феміністського панк-рок колективу у альтернативний інді-проект, яким займається Надія Толоконнікова - найвпізнаваніша учасниця гурту.

Музичний стиль першого альбому Pussy Riot, пісні з якого учасниці гурту несанкціоновано виконували у публічних просторах Москви - “Убей сексиста” 2011 року - можна охарактеризувати як riot grrrl та панк-рок[45]. Якість запису є невисокою, а тексти містять радикальні судження стосовно російської влади, сексизму, патріархату та інших аспектів російського суспільно-політичного життя. Пісня “Путин научит тебя любить Родину” 2014 року за жанром схожа на пісні з “Убей сексиста”.

Починаючи з 2015 року, стиль музики Pussy Riot кардинально трансформується - якість запису пісень стає високою, жанр варіюється між поп, електронною та інді музикою, а тексти пісень стають менш радикальними, хоча у них продовжується лінія критики сексизму, російської влади та російських правоохоронних органів.

28 жовтня 2016 року у Pussy Riot вийшов реліз “xxx”[46], що складався з 3 пісень. Гурт продовжує публікувати нові пісні з музичними відео на них у YouTube.

У одному з інтерв’ю за 2018 рік Толоконнікова сказала, що

«Наша музика різна, ми типу кидаємо виклик жанру, у якому працює Pussy Riot, бо ми робимо поп-пісні, ми робимо електронну музику та хардкор-треки — тож я не думаю, що музичний жанр та форма музики лежать в основі Pussy Riot»[47].


Політична позиція учасниць Pussy Riot[ред. | ред. код]

Учасниці Pussy Riot казали, що політичні погляди членкинь Pussy Riot варіюються від анархістських  до ліволіберальних, а об’єднує їх фемінізм, опозиція режиму Путіна, ліві ідеї в цілому та антиавторитаризм[48].

Учасниці гурту заявляли, що вони проти патріархальної сім’ї, у якій жінці відводиться лише другорядна роль[20]. У інтерв’ю на початку 2012 року учасниці гурту висловили свою політичну позицію тим, що

«Так, найголовніша ціль зараз — повалення Путіна та його команди. Але з поваленням Путіна не ввімкнеться раптом щасливе життя. А фемінізм та права ЛГБТК не займуть автоматично зоряне положення»[11].

У більш сучасних інтерв’ю висловлювання Толоконнікової можна назвати більш реформістськими та менш радикальними:

«Це справа (покращення умов перебування у російських колоніях), що потребує зусиль, часу та допомоги. Безумовно, це велика задача для держслужбовців. Мені б хотілося, щоб вони не зачинялися від нас, щоб йшли на співпрацю. Разом ми, можливо, могли б зробити систему більш людяною»[31].

В інтерв’ю 2018 року Толоконнікова наголошувала на тому, що для Pussy Riot багато значать цінності ЛГБТК, розмаїття та економічна рівність[47].

Позиція діячів культури[ред. | ред. код]

  • Американська співачка Мадонна під час концерту у Москві 7 серпня 2012 року виступила за звільнення з-під варти трьох заарештованих учасниць гурту «Pussy Riot». Під час виступу в спортивному комплексі «Олімпійський» вона заявила[49][50]:
« Я б хотіла сказати декілька слів про «Pussy Riot». Моя мрія і молитва полягають у тому, що кожна людина в усьому світі має право на те, щоб до неї ставилися, як до людини… Ці три дівчини, Надя, Катя і Маша, зробили щось мужнє, вони заплатили за цей вчинок, і я молюся за їхню свободу. «

Після цього Мадонна продемонструвала напис «Pussy Riot» на спині, вдягла балаклаву на зразок тих, у яких учасниці панк-групи виступили в храмі Христа Спасителя, і виконала один зі своїх хітів, Like a Virgin.

Багато всесвітньо відомих діячів культури виражали підтримку Pussy Riot, серед них - Пол Маккартні, Йоко Оно, Стінг, гурти Red Hot Chili Peppers, Franz Ferdinand, Die Antwoord[51]. Панк-гурт Anti-Flag у підтримку Pussy Riot переспівав пісню “Богородица, Путина прогони” англійською мовою[52].


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Переклад назви Pussy Riot шокував усіх присутніх у суді. Світ (укр.). Процитовано 15 квітня 2019. 
  2. Мария Алехина и Надежда Толоконникова: интервью с участницами Pussy Riot. www.inopressa.ru. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  3. Langston, Henry (12 березня 2012). Meeting Pussy Riot. Vice (амер.). Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  4. Ридус. Pussy Riot нелегально выступили в Храме Христа Спасителя. Ридус (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  5. По факту "панк-молебна" в Храме Христа Спасителя возбудили дело. lenta.ru. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 15 квітня 2019. 
  6. Pussy Riot. lenta.ru. Архів оригіналу за 3 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  7. Интервью с Pussy Riot. PublicPost. Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 15 квітня 2019. 
  8. Гараджа Матвеева (6 листопада 2011). Девчонки из PUSSY RIOT захватывают транспорт. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 15 квітня 2019. 
  9. В электрических колготках и оранжевом огне. Новая газета - Novayagazeta.ru (рос.). 14 грудня 2011. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  10. Cadwalladr, Carole (28 липня 2012). Pussy Riot: will Vladimir Putin regret taking on Russia's cool punks?. The Observer (en-GB). ISSN 0029-7712. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 15 квітня 2019. 
  11. а б Бунт «Писек» на Лобном месте. Новая газета - Novayagazeta.ru (рос.). 27 січня 2012. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  12. Elder, Miriam (2 лютого 2012). Feminist punk band Pussy Riot take revolt to the Kremlin. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 15 квітня 2019. 
  13. Панк-выступление на Лобном месте Красной площади "ПУТИН ЗАССАЛ". Журнал Pussy Riot (ru-RU). Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  14. Концерт для политзаключенных 5 декабря "СМЕРТЬ ТЮРЬМЕ, СВОБОДУ ПРОТЕСТУ". Журнал Pussy Riot (ru-RU). Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  15. Нелегальный тур против путинского гламура "ПИЗДЕЦ СЕКСИСТАМ, ЕБАНЫМ ПУТИНИСТАМ". Журнал Pussy Riot (ru-RU). Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  16. Гараджа Матвеева (20 січня 2012). Pussy Riot на Красной площади - песня "Путин зассал". Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  17. Гараджа Матвеева (14 грудня 2011). PUSSY RIOT поют политзекам на крыше тюрьмы. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  18. Гараджа Матвеева (30 листопада 2011). Группа Pussy Riot жжет путинский гламур. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 15 квітня 2019. 
  19. Радио Свобода (5 червня 2012). Оригинальная запись выступления Pussy Riot в ХХС. Архів оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  20. а б Панк-молебен "БОГОРОДИЦА, ПУТИНА ПРОГОНИ" в Храме Христа Спасителя. Журнал Pussy Riot (ru-RU). Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  21. Ридус. Заседание по делу Pussy Riot. Текстовая трансляция. Ридус (рос.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 15 квітня 2019. 
  22. Дело Pussy Riot: последнее слово подсудимых. Радио Свобода (рос.). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 15 квітня 2019. 
  23. Участницы Pussy Riot в ближайшее время начнут знакомиться с материалами дела. Росбалт (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 15 квітня 2019. 
  24. Участниц Pussy Riot официально обвинили в хулиганстве по мотивам религиозной ненависти. Росбалт (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 15 квітня 2019. 
  25. Бакушинская, Ольга. Блоги / Ольга Бакушинская: По причинам глубокой оскорбленности. Эхо Москвы (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  26. Следствие перестраховалось. Новая газета - Novayagazeta.ru (рос.). 6 червня 2012. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  27. Кураев обвинил следователей по "делу Pussy Riot" в оскорблении РПЦ. Росбалт (рос.). Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 15 квітня 2019. 
  28. Учасниць Pussy Riot засудили до двох років ув'язнення (Відео). 24 Канал. Процитовано 15 квітня 2019. 
  29. Судьи объяснили, почему из участниц Pussy Riot лишь Екатерина Самуцевич получила условный срок. www.dp.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2019. 
  30. «Вы теперь всегда будете наказаны». lenta.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2013. Процитовано 15 квітня 2019. 
  31. а б Операция "Амнистия". Радио Свобода (рос.). Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 15 квітня 2019. 
  32. Inc, TV Rain (23 грудня 2013). «Если бы могла, я бы отказалась от милосердия Путина». Интервью Марии Алехиной ДОЖДЮ сразу после освобождения. tvrain.ru. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 15 квітня 2019. 
  33. Amnesty International признала Pussy Riot узниками совести. korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2019. 
  34. Дело "Pussy Riot" и процесс Синявского-Даниэля - Newsland. Дело "Pussy Riot" и процесс Синявского-Даниэля на портале Newsland. (рос.). Процитовано 15 квітня 2019. 
  35. ПУТИН НАУЧИТ ТЕБЯ ЛЮБИТЬ РОДИНУ. Журнал Pussy Riot (ru-RU). Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  36. На Pussy Riot в Сочи напали казаки. ГОЛОС АМЕРИКИ (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  37. а б Архівована копія. meduza.io. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 15 квітня 2019. 
  38. Архівована копія. meduza.io. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  39. Pussy Riot у міліцейській формі вибігли на поле під час фіналу Чемпіонату світу. ТСН.ua (укр.). 15 липня 2018. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  40. Архівована копія. meduza.io. Архів оригіналу за 12 червня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  41. wearepussyriot (17 липня 2018). Pussy Riot - Track About Good Cop. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  42. Pussy Riot выпустили еще один клип в поддержку Олега Сенцова. 112.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  43. Якутск: участницу Pussy Riot оштрафовали за поддержку Сенцова. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 15 квітня 2019. 
  44. Полиция перекрыла Trump Tower после акции Pussy Riot в поддержку Сенцова. kp.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2019. 
  45. Убей сексиста — Pussy Riot. Last.fm (рос.). Процитовано 15 квітня 2019. 
  46. xxx — Pussy Riot. Last.fm (рос.). Процитовано 15 квітня 2019. 
  47. а б Cauterucci, Christina (25 травня 2018). Pussy Riot’s Nadya Tolokonnikova on Trans Rights, Bernie Sanders, and How Trump Could Be “Useful”. Slate Magazine (англ.). Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  48. Архівована копія. www.webcitation.org. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 15 квітня 2019. 
  49. Мадонна на концерті в Москві виступила на захист Pussy Riot. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 15 квітня 2019. 
  50. США обеспокоены политической мотивацией процессов над Тимошенко и Луценко. www.unian.net (рос.). Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  51. Звезды, выступившие в поддержку Pussy Riot / фото 2019. vev.ru. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 
  52. timurnechaev77 (20 червня 2012). ANTI-FLAG: PUNK-PRAYER "Virgin Mary, redeem us of Putin" (Pussy Riot Cover). Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 15 квітня 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]