Aster (ракети)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Aster
Тип Зенітна ракета/Протибалістична ракета
Історія виробництва
Виробник Eurosam
Характеристики
Вага Aster 15: 310 kg[1]
Aster 30: 450 kg[1]
Діаметр Aster 15 & 30: 180 mm (7,1 in)[1]
Механізм
детонації
 Безконтактний з розрахованою затримкою
Двигун Твердопаливний двоступеневий[1]
Швидкість Aster 15: 3 M (1,000 m/s)[1]
Aster 30: 4.5 M (1,400 m/s)[1]
Пускова
платформа
  • Морська платформа (PAAMS)
  • Наземна платформа (SAMP/T)
Aster (ракети) у Вікісховищі
Завантаження на HMS Diamond

Aster 15 і Aster 30 — це франко-італійське сімейство всепогодних ракет класу "поверхня - повітря" вертикального запуску[2]. Назва «Aster» означає «Aérospatiale Terminale» (французька компанія Aérospatiale була головним підрядником проекту до того, як її ракетну діяльність було об’єднано з MBDA). Вочевидь, розробників надихнуло слово «айстра» (грец. ἀστήρ), що означає «зірка» давньогрецькою мовою. Ракети, а також відповідні системи озброєння виробляє Eurosam, консорціум, що складається з MBDA Франції, MBDA Італії (обидва з спільною часткою 66%) і Thales (із часткою 33%).

Ракети Aster були розроблені для перехоплення та знищення повного спектру повітряних загроз від високоефективних бойових літаків, БПЛА та гелікоптерів до крилатих, протирадіолокаційних і навіть надзвукових протикорабельних ракет[3]. Крім того, Aster 30 Block 1 і Block 1 NT були розроблені для протидії балістичним ракетам[4].

Aster, в основному, експлуатується Францією, Італією, а також Сполученим Королівством (як експортним клієнтом) і є інтегрованим компонентом системи протиповітряної оборони (ППО) PAAMS (відомої в Королівському флоті як Sea Viper). Як основна зброя PAAMS, ракетами Aster оснащені фрегати типу Horizon французького та італійського флотів, а також британські міноносці типу 45. Такими ракетами також оснащені французькі та італійські багатоцільові фрегати FREMM, які обладнані окремими французькими та італійськими системами, похідними від PAAMS.

Історія[ред. | ред. код]

Протягом 1980-х років у Франції та Італії на озброєнні переважно перебували зенітні ракети малої дальності, такі як французькі Crotale, італійські Selenia Aspide або американські Sea Sparrow, з дальністю до десятка кілометрів. Деякі кораблі також були оснащені американськими ракетами RIM-66 Standard середньої/великої дальності. Франція та Італія вирішили розпочати розробку спільної ракети "поверхня - повітря" середньої та великої дальності, яка буде прийнята на озброєння в першому десятилітті 21-го століття, що дасть їм порівнянну дальність, але перевищить здатність перехоплення американської Standard або британської Sea Dart, які вже перебувають на озброєнні. Було звернуто увагу, зокрема, на здатність нової ракети перехоплювати надзвукові протикорабельні ракети наступного покоління, такі як ракета BrahMos, розроблена спільно Індією та РФ. Розроблювана система мала б характеристики, які дають змогу спеціалізуватися на «точковій обороні» на короткій і середній дальностях (наприклад, для кораблів), або на «зонній обороні» флоту на середній і дальній дальностях.

У травні 1989 року між Францією та Італією було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо розробки сімейства майбутніх ракет класу «земля-повітря». Невдовзі після цього було створено Eurosam. До липня 1995 року розробка оформилася у вигляді ракети Aster і відбулися випробувальні стрільби першої Aster 30. Ракета успішно перехопила ціль на висоті 15 км при швидкості 1 000 км/год (620 миль/год). У 1997 році було укладено контракт на другу фазу робіт на 1 мільярд доларів США на попереднє виробництво та розвиток французько-італійських сухопутних і військово-морських систем.

Під час випробувань у 1993 - 1994 роках усі траєкторії, висоти та дальності польотів були перевірені. У цей самий період було перевірено запуск серії Aster 30. У травні 1996 року почалися випробування активної радіолокаційної системи самонаведення Aster 15 на заключеній ділянці траєкторії по реальним цілям. Усі шість спроб були успішними. Протягом 1997 року Aster знову пройшла інтенсивні випробування - цього разу проти таких цілей, як дозвукові мішені Aerospatiale C.22 і протикорабельні ракети Exocet першого покоління. У численних випадках Aster влучали прямо в цілі. Наприклад, 13 листопада 1997 року при випробуванні в умовах потужних контрзаходів Aster не була оснащена бойовою частиною, щоб можна було зафіксувати відстань між Aster і ціллю. Ціль (C22) була знайдена з двома сильними порізами, зробленими опереннями ракети Aster.

У травні 2001 року Aster знову успішно пройшла «перевірне вогневе випробування виробника» і вперше була розгорнута на французькому атомному авіаносці «Charles de Gaulle». 29 червня 2001 року Aster знову здійснила успішне перехоплення ракети Arabel на малій висоті менш ніж за п'ять секунд. У тому ж році мішень-імітатор літака, що летить зі швидкістю 1 Мах на висоті 100 m (330 ft) було перехоплено Aster 15. Перший оперативний запуск ракети Aster відбувся в жовтні 2002 року з борту Charles de Gaulle. Зрештою, у листопаді 2003 року Eurosam отримав контракт на 3-й етап виробництва вартістю 3 мільярди євро, який передбачав початок повного виробництва та експорт до Франції, Італії, Саудівської Аравії та Сполученого Королівства. [5] Отримана в результаті ракета «земля-повітря» Aster відповідає внутрішнім і міжнародним вимогам, задовольняючи потреби сухопутних, повітряних і військово-морських сил Франції, Італії та Сполученого Королівства. Концепція побудови ракети на основі базової частини, до якої можна приєднувати прискорювачі різних розмірів, зробило її модульною та розширюваною.

З 2002 по 2005 рік італійський експериментальний фрегат Carabiniere був випробувальною базою для вогневих випробувань Aster 15 з пускових установок Sylver A43 із системами EMPAR і SAAM-it, а також випробувань Aster 30 з пускових установок Sylver A50 з EMPAR і PAAMS (E ) системи. [6] Станом на 2012 Франція витратила 4,1 мільярда євро за цінами 2010 року на 10 пускових установок SAMP/T, 375 ракет Aster 30 і 200 ракет Aster 15. [7] Ще 80 Aster 30 і 40 Aster 15 придбано для французького фрегатів типу Horizon за окремою програмою. [7]

У січні 2023 року міністри оборони Італії та Франції підписали з компанією MBDA контракт на суму $2 млрд на закупівлю 700 ракет Aster для України.[8][9]

Характеристики[ред. | ред. код]

У даний час існує дві версії ракет сімейства Aster:

  • Aster 15 - версія малої і середньої дальності,
  • Aster 30 - версія великої дальності.

Корпуси ракет ідентичні, а різниця в дальності перехоплення обумовлена тим, що Aster 30 використовує набагато більший прискорювач. Загальна вага Aster 15 і Aster 30 становить 310 kg (680 lb) і 450 kg (990 lb) відповідно. Aster 15 має довжину 4.2 m (13 ft 9 in), а Aster 30 - трохи менше 5 m (16 ft 5 in). Aster 15 має діаметр 180 mm (7.1 in) . Враховуючи більші розміри Aster 30, морська система вимагає більш довгих труб систем вертикального пуску Sylver A50 або A70 (VLS). Крім того, американська система вертикального запуску Mark 41 може вмістити Aster 30.

Варіанти[ред. | ред. код]

  • Aster 15 – корабельна протиповітряна оборона малої та середньої дальності
  • Aster 30 Block 0 – корабельна протиповітряна оборона середньої та великої дальності
  • Aster 30 Block 1 – модернізація для перехоплення балістичних ракет малої дальності (до 600 км) [10]
  • Aster 30 Block 1NT (Нова технологія) – подальша модернізація протиракетного перехоплення проти балістичних ракет середньої дальності (до 1,500 km (930 mi)) [11]
  • Aster 30 Block 2 BMD зараз розробляється для захисту від балістичних ракет дальністю до 3,000 km (1,900 mi), які маневрують.

Aster 30 Block 1 використовується в системі Eurosam SAMP/T, що експлуатується ВПС Франції та Італії. Станом на 2014 , варіант Block 1NT розробляється MBDA France і фінансується Францією та Італією. [11] У 2016 році Сполучене Королівство виявило зацікавленість у придбанні версії Block 1NT для своїх есмінців типу 45, які зараз експлуатують Block 0. [12] У 2022 році Сполучене Королівство оголосило про серію модернізацій своїх есмінців типу 45 (зокрема - впровадження версії Block 1 для протикорабельної оборони від балістичних ракет). [13]

Розгортання[ред. | ред. код]

Військово-морські системи[ред. | ред. код]

Італійський типу Horizon фрегат Caio Duilio, оснащений ракетами Aster 15 і 30

Наземні системи[ред. | ред. код]

Докладніше: FSAF SAMP/T
Радарний модуль наземної системи ППО SAMP/T

Aster 30 було включено компанією Eurosam до мобільної наземної системи протиповітряної оборони середньої дальності SAMP/T. Система використовує мережу радарів і датчиків, включаючи 3D-радар з фазованою решіткою, що дає змогу бути ефективною проти різноманітних повітряних загроз, таких як літаки, тактичні балістичні ракети, крилаті ракети або протирадіолокацаційні ракети. SAMP/T використовує оновлену версію радара великої дальності Arabel, розроблену в рамках програми оновлення Aster 30 block 1, щоб розширити можливості системи проти цілей з більшою швидкістю та великою висотою. Aster 30 Block 1 може перехоплювати балістичні ракети малої дальності (до 600 km (370 mi)).[10]

Випробування[ред. | ред. код]

Італійська армія – 4-й зенітно-артилерійський полк «Песк'єра» стріляє ракетою SAMP/T Aster
  • У квітні 2008 року RSS Intrepid, фрегат типу Formidable ВМС Республіки Сінгапур збив безпілотник біля французького порту Тулон під час військово-морських навчань. Потім у 2010 році фрегат того ж класу RSS Supreme випустив Aster 15 і збив безпілотник біля узбережжя Гаваїв у рамках навчань RIMPAC 2010. Флот Республіки Сингапур виконав 6 успішних бойових стрільб ракети Aster протягом 11 років.
  • Починаючи з HMS Dauntless у вересні 2010 року, всі есмінці Королівського флоту типу 45 успішно перехопили безпілотники Mirach ракетами Aster на полігоні Бенбекула біля Західних остроів, Шотландія. Mirach — це реактивний літак довжиною 13 ft (4.0 m), що летить зі швидкістю до 600 миль/год (970 км/год) на висоті від 10 ft (3.0 m) до 39,000 ft (12 km) . [14] [15] [16]
  • У грудні 2011 року ракета Aster 30 збила ціль ізраїльську балістичну ракету-мішень Black Sparrow — це була перше подібне випробування ракети Aster. [17]
  • У квітні 2012 року фрегат Forbin типу Horizon ВМС Франції збив американську мішень GQM -163 Coyote, яка імітувала надзвукову протикорабельну крилату ракету, що летіла зі швидкістю 2,5 Мах (3000 км/год) на висоті менше 5 метрів. Це був перший випадок, коли європейська система протиракетної оборони знищила надзвукову морську "ракету". Випробування схарактеризували як "складний оперативний сценарій". [3]
  • У 2021 році під час навчань At-Sea Demo: Formidable Shield 2021 фрегат Forbin типу Horizon перехопив надзвукову (>3000) км/год) низько летючу морську ціль ракетою Aster 30. [18] [19]

Оператори[ред. | ред. код]

Карта з операторами Aster (синій колір)
RSS Steadfast, фрегат типу Formidable ВМС Республіки Сінгапур, оснащений Aster 15
Aster 30 військово-повітряних сил Республіки Сінгапур виробництва MBDA на Сінгапурському авіасалоні 2020

Поточні оператори[ред. | ред. код]

Алжир Алжир
Єгипет Єгипет
  • Єгипетський флот [21]
Франція Франція
Греція Греція
Італія Італія
Марокко Марокко
  • Королівський флот Марокко
Катар Катар
Саудівська Аравія Саудівська Аравія
  • Королівський флот Саудівської Аравії
Сінгапур Сінгапур
Велика Британія Велика Британія
Можливі

Україна[ред. | ред. код]

Україна може отримати ракети Aster-30 разом з зенітно-ракетним комплексом FSAF SAMP/T, придбання та передачу якого погодили Франція та Італія в січні 2023 року. Так, під час візиту міністра оборони Франції Себастьяна Лекорню до Італії 27 січня 2023 року, де він зустрівся зі своїм італійським колегою Гвідо Крозетто було погоджено спільну закупівлю 700 ракет Aster-30 для України на суму близько 2 млрд євро[23][24].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е Aster 15 & 30 Datasheet. 31 травня 2022.
  2. ↑ Eurosam: Naval Systems – Aster 15 & 30/PAAMS (Official Eurosam website), Retrieved February 2014.
  3. ↑ а б Interception d'une cible supersonique évoluant au ras de l'eau. defense.gouv.fr. French Ministry of Defence. 5 квітня 2012. Процитовано 31 липня 2016.
  4. ↑ Aster 15 & 30 Datasheet. 31 травня 2022.
  5. ↑ Program milestones, Eurosam, архів оригіналу за 28 March 2010
  6. ↑ Galati, Gaspare (2016). 100 Years of Radar. New York: Springer. с. 234—235. ISBN 9783319005836.
  7. ↑ а б Projet de loi de finances pour 2013 : Défense : équipement des forces (фр.). Senate of France. 22 листопада 2012. Процитовано 7 листопада 2013.
  8. ↑ Франція та Італія куплять близько 700 ракет Aster. Reuters. 30 січня 2023.
  9. ↑ Медіа: Італія і Франція домовилися про замовлення 700 ракет Aster-30 для обіцяної Україні системи ППО SAMP/T. babel.ua. 28 січня 2023. Процитовано 7 серпня 2023.
  10. ↑ а б Eurosam: Ground-launched systems. www.eurosam.com. Eurosam. Архів оригіналу за 10 February 2018. Процитовано 5 серпня 2016.
  11. ↑ а б MBDA Press Information June 2014: The Aster Missile Family (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 March 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
  12. ↑ UK-France Summit: Annex on security and defence (PDF). gov.uk. 3 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
  13. ↑ Type 45 Ballistic Missile Defence upgrade to support more than 100 UK jobs. GOV.UK (англ.). Процитовано 24 травня 2022.
  14. ↑ HMS Daring fires Sea Viper for first time. gov.uk. Ministry of Defence. 19 травня 2011. Процитовано 5 серпня 2016.
  15. ↑ HMS Diamond fires Sea Viper missile for first time. gov.uk. Ministry of Defence. 1 травня 2012. Процитовано 5 серпня 2016.
  16. ↑ Defender ready to live up to her name after successful first Sea Viper firing. navynews.co.uk. Navy News. 16 травня 2014. Архів оригіналу за 17 October 2017. Процитовано 5 серпня 2016.
  17. ↑ Une première en France : un missile intercepté par un antimissile Aster. marianne.net. 1 грудня 2011. Архів оригіналу за 16 August 2016. Процитовано 4 серпня 2016.
  18. ↑ French Navy Horizon Air Defense Destroyer Intercepts Supersonic Target. Naval News. May 2021. Процитовано 14 червня 2021.
  19. ↑ The French FS Forbin destroys a supersonic target with a combat loaded Aster 30 fire during At-Sea Demo/Formidable Shield 2021. Naval Striking and Support Forces NATO. 28 травня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
  20. ↑ Administrator. Italian shipyard Fincantieri delivered amphibious ship Kalaat Beni-Abbes to Algerian Navy. navyrecognition.com. Архів оригіналу за 7 August 2016. Процитовано 4 серпня 2016.
  21. ↑ DCNS Transfered the FREMM Frigate Tahya Misr to the Egyptian Navy. www.navyrecognition.com. Процитовано 8 січня 2023.
  22. ↑ 16/06/2016. fincantieri.it. Процитовано 4 серпня 2016.
  23. ↑ Італія і Франція закуплять для України 700 зенітних ракет до ЗРК SAMP-T — ЗМІ. Укрінформ. 28 січня 2023.
  24. ↑ Франція та Італія спільно замовляють 700 зенітних ракет для SAMP/T. Мілітарний. 27 січня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Aster_(ракети)&oldid=42238149