Aster pyrenaeus
| Aster pyrenaeus | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Айстра (Aster) |
| Вид: | A. pyrenaeus
|
| Біноміальна назва | |
| Aster pyrenaeus DC., 1805
| |
Aster pyrenaeus (айстра піренейська[1]) — вид квіткових рослин з родини айстрових (Asteraceae).
Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Це багаторічна рослина 40–60 см заввишки, з прямовисним простим шорстко запушеним стеблом. Листки сидячі, шорстко запушені, довгасто-ланцетні, гострі, у верхній половині зубчасті, охоплюють у своїй основі половину стебла; верхні листки цілі. Приквіткові листочки гострокінцеві. Квіткові голови великі, ≈ 5 см в діаметрі, поодинокі чи по 2–5. По колу — язичкові квіточки довгі, синьо-бузкові; у центрі — трубчасті квіточки жовті[2].
Середовище проживання[ред. | ред. код]
Ця рослина зростає в Іспанії та Франції. Він має лише три субпопуляції в Іспанії, в гірському хребті Кантабрії, які ізольовані від субпопуляцій у французьких Піренеях. Ареал в Іспанії становить менше 20 км², а загальний, як передбачається, становить значно менше 500 км². Популяції сильно роздроблені[3][4][5].
Цей вид характерний для окраїнних лісів, вважається сонцелюбним, що сприяє заселенню луків антропогенного походження, луків на вапняному субстраті. Росте на висотах від 300 до 1800 метрів[3].
Загрози й охорона[ред. | ред. код]
Зміна середовища проживання внаслідок зміни сільськогосподарських практик (відмова від традиційного скотарства) є основною загрозою для цього виду. Зростання рекреаційного використання території може вплинути на демографію виду, а будівництво доріг придушило кілька місць зростання[3].
Цей вид внесений до списку пріоритетних видів у Додатках II та IV Оселищної директиви та внесений до Додатку I Конвенції про збереження дикої природи та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція). Він захищений національним законодавством і регіональним законодавством Астурії в Іспанії. У Франції він внесений до Додатку I до Національного списку охоронюваних видів і перебуває в національному парку Піренеї у Франції. Одна популяція була огороджена протягом чотирьох років, щоб запобігти випасу овець і сприяти природному поширенню та збору насіння для збереження ex situ. У національному парку Пікос де Європа (SCI) є субпопуляція. Невелика кількість особин зберігається ex situ в Атлантичному ботанічному саду[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Aster pyrenaeus. Tela Botanica. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30.01.2022. (англ.)
- ↑ а б в г Buord, S.; Moreno Saiz, J. C. (2011). Aster pyrenaeus. The IUCN. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 30.01.2022. (англ.)
- ↑ Aster pyrenaeus. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 30.01.2022. (англ.)
- ↑ Aster pyrenaeus. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30.01.2022. (англ.)
|