Daimler Dingo

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панцирник Daimler Dingo
Daimler Scout Car (Dingo).jpg
Тип Розвідувальний панцирник
Scout Car, Daimler Mark I, Scout Car, Daimler Mark IA, Scout Car, Daimler Mark IB, Scout Car, Daimler Mark II), Scout Car, Daimler Mark III
Схема: задньомоторний
Історія використання
На озброєнні 1939-1970-і
Оператори Велика Британія Велика Британія
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник Birmingham Small Arms Company
Виробник Велика Британія Велика Британія, Daimler Company
Виготовлення 1939-1945
Виготовлена
кількість
6626
Характеристики
Вага 2800 кг (Mk. I), 3100 кг (Mk. III)
Довжина 3,17 м
Ширина 1,71 м
Висота 1,5 м
Обслуга 2

Броня стальні плити
Лоб: 30 мм
Борт: 12 мм
Корма: 12 мм
Дах: 5 мм
Другорядне
озброєння
1×7,71 мм ручний кулемет Bren
додатково: карабін Lee-Enfield
Двигун карбюраторний, рядний, 6 циліндровий мотор водяного охолодження
50 к.с.
Питома потужність 18 к.с./т
Трансмісія 5-ступінчаста К.П. з реверсом
Підвіска незалежна
4×4
Дорожній просвіт 0,25 м
база: 1981 мм
Паливо бензин
Швидкість шосе: 90 км/год
Прохідність підйом: 30°
брід:

Commons-logo.svg Daimler Dingo у Вікісховищі

Панцирник Daimler Dingo (нім. Daimler Dingo (Daimler Scout Car)) був на озброєнні британського війська в час Другої світової війни.

Історія[ред. | ред. код]

Військове міністерство на початку 1938 вирішило поставити на озброєння легкі розвідувальні чотирьохколісні панцирники без башт. до конкурсу зголосились три компанії - Morris Commercial Cars Ltd., Alvis Ltd. i BSA Cycles Ltd. Випробування наданих прототипів перших двох компаній провели у серпні 1938 року. При однакових масах, розмірах кращим визнали панцирник Alvis Scout Car, а панцирник Morris мав проблеми з охолодженням двигуна. При випробуваннях березня 1939 найгіршим визнали панцирник Morris Scout Car, роботи над яким припинили. Alvis Scout Car мав вищу швидкість, але у BSA Scout Car був нижче розміщений центр ваги, що стало важливим при новій вимозі встановити панцирний дах. Для війська у травні 1939 замовили 172 панцирники компанії BSA Cycles Ltd, яка незабаром увійшла до британського концерну Daimler. Панцирник отримав позначення Car, Scout, Daimler Mk. I, але у військах його звали Dingo. У другій половині 1939 року перші панцирники потрапили до Британських Експедиційних Сил у Франції. В час війни їх використовували також офіцери зв'язку, командири підрозділів. Через неможливість компанією Daimler задовольнити потребу військ у розвідувальних панцирниках з 1942 аналогічну машину виробляла також компанія Humber. Схожі конструкції мали канадські панцирники Ford Canada Lynx та італійські Lancia Lince. До 1945 виробили 6626 панцирників Daimler Dingo всіх модифікацій, що зробило його найбільш чисельним панцирником британської армії. Після війни їх продали у треті країни, де їх використовували до 1970-х років.

Панцирники Daimler випускались у п'яти модифікаціях, що різнились покриттям даху рубки, керованими всіма колесами і лише передніми (Mk. II, Mk. III ), охолодженням мотору. Панцирники з радіостанціями Set No.11 (Mk. I), No.19 (Mk. II) позначали літерами W/T. На решті модифікацій радіостанції встановлювали на всіх панцирниках і позначення не застосовували.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]

  • Forty, George (1996). World War Two Armoured Fighting Vehicles and Self-Propelled Artillery. Osprey Publishing. ISBN 1-85532-582-9 (англ.)
  • И. Мощанский. Бронетанковая техника Великобритании 1939—1945 (часть II). — Москва: Моделист-конструктор, 1999 (рос.)