Динго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Динго
Dingos at Taronga Zoo.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Псовиді (Canoidea)
Родина: Псові (Canidae)
Рід: Пес (Canis)
Вид: Вовк (Canis lupus)
Підвид: Динго (Canis lupus dingo)
Триноміальна назва
Canis lupus dingo
(Meyer, 1793)
Ареал динго
Ареал динго
Синоніми
* antarcticus (Kerr, 1792)
  • Canis australasiae (Desmarest, 1820)
  • Canis australiae (Gray, 1826)
  • Canis dingoides (Matschie, 1915)
  • Canis macdonnellensis (Matschie, 1915)
  • Canis novaehollandiae (Voigt, 1831)
  • Canis papuensis (Ramsay, 1879)
  • Canis tenggerana (Kohlbrugge, 1896)
  • Canis harappensis (Prashad, 1936)
  • Canis hallstromi (Troughton, 1957)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Canis lupus dingo
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Canis lupus dingo
EOL logo.svg EOL: 1267720
ITIS logo.svg ITIS: 726820
IUCN logo.svg МСОП: 41585
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 286419

Динго (Canis dingo) — дикий австралійський собака, австралійський підвид вовка. Єдиний в Австралії плацентарний (не сумчастий) ссавець-хижак.

Динго походить з невеликої популяції псів та сформувався протягом австронезійської експансії до Південно-Східної Азії близько 5000 років тому, а його прибуття до Австралії відбулося 3500-4000 років тому[1]. Динго повернувся до дикого способу життя та поширився на великій території[2][3].

Хоча часто групу називають австралійською, її ареал не обмежений Австралією і включає острови Австралазії, Південно-Східну Азію[4] та Нову Гвінею (новогвінейський динго), хоча там є лише окремі невеликі популяції на ділянках, де залишилися природні ліси.

Динго тісно пов'язані з культурою австралійських аборигенів, які часто тримали їх у господарстві та включали до свого фольклору як брехливих та злісних істот, здатних до знищення всього навколо[5].

Хоча після прибуття європейців популяція динго спочатку збільшилася завдяки інтродукції кролів та овець[6], зараз динго перебуває під загрозою зникнення через змішування з іншими породами псів[7].

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Dingo Side.JPG

Динго виглядає як добре складений собака середньої величини: висота в холці 47-67 см, довжина тіла з головою 86-122 см, довжина хвоста 26-38 см. Вага 9,60-19 кг, рідко - до 24 кг і вище. Самці значно більші за самок, а азійські динго дрібніші за австралійських родичів, мабуть, через раціон, бідний білками. Статурою динго нагадує гончака. Морда квадратна; вуха невеликі, стоячі. Хвіст пухнастий, шаблеподібний.

Хутро у динго коротке і густе, забарвлення - іржаво-руде або рудо-буре, на морді й череві світліше. Зрідка трапляються особини майже чорного кольору, білі й рябі. На південному сході Австралії мешкає порода динго сіро-білої масті. Динго чорного забарвлення (на зразок забарвлення ротвейлера) вважають гібридами динго зі свійськими собаками, імовірно, німецькими вівчарками.

Чистокровні динго не гавкають, але здатні гарчати і вити, як вовк.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. A detailed picture of the origin of the Australian dingo, obtained from the study of mitochondrial DNA. Population Biology. Архів оригіналу за 2006-10-14. Процитовано 2008-06-16. 
  2. Dingo - Australian Wild Dog Buzzle
  3. The dingo could be extinct within 20 years Архівовано 4 травень 2009 у Wayback Machine. Greyhound Zoom
  4. Hundepsychologie, Franckh-Kosmos 2004 (ISBN 3-440-09780-3)
  5. Erich Kolig: Aboriginal dogmatics: canines in theory, myth and dogma. В книзі: Bijdragen tot de Taal-, Land- en Volkenkunde 134. Nr. 1, Leiden 1978, Seite 84-115.
  6. Dingo Information and Pictures, Australian Native Dogs. Dogbreedinfo.com. Архів оригіналу за 2008-04-29. Процитовано 2008-04-17. 
  7. The Great Dingo Dilution (PDF). Dr Laurie Corbett. Архів оригіналу за 2008-09-18. Процитовано 2008-10-08.