Динго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Динго
Dingos at Taronga Zoo.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Псовиді (Canoidea)
Родина: Псові (Canidae)
Рід: Пес (Canis)
Вид: Вовк (Canis lupus)
Підвид: Динго (Canis lupus dingo)
Триноміальна назва
Canis lupus dingo
(Meyer, 1793)
Ареал динго
Ареал динго
Синоніми
* antarcticus (Kerr, 1792)
  • Canis australasiae (Desmarest, 1820)
  • Canis australiae (Gray, 1826)
  • Canis dingoides (Matschie, 1915)
  • Canis macdonnellensis (Matschie, 1915)
  • Canis novaehollandiae (Voigt, 1831)
  • Canis papuensis (Ramsay, 1879)
  • Canis tenggerana (Kohlbrugge, 1896)
  • Canis harappensis (Prashad, 1936)
  • Canis hallstromi (Troughton, 1957)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Canis lupus dingo
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Canis lupus dingo
EOL logo.svg EOL: 1267720
ITIS logo.svg ITIS: 726820
IUCN logo.svg МСОП: 41585
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 286419

Динго (Canis lupus dingo) — дикий австралійський собака, австралійський підвид вовка. Єдиний в Австралії плацентарний (не сумчастий) ссавець-хижак.

Динго походить з невеликої популяції псів та сформувався протягом австронезійської експансії до Південно-Східної Азії близько 5000 років тому, а його прибуття до Австралії відбулося 3500-4000 років тому[1]. Динго повернувся до дикого способу життя та поширився на великій території[2][3].

Хоча часто групу називають австралійською, її ареал не обмежений Австралією і включає острови Австралазії, Південно-Східну Азію[4] та Нову Гвінею (новогвінейський динго), хоча там є лише окремі невеликі популяції на ділянках, де залишилися природні ліси.

Динго тісно пов'язані з культурою австралійських аборигенів, які часто тримали їх у господарстві та включали до свого фольклору як брехливих та злісних істот, здатних до знищення всього навколо[5].

Хоча після прибуття європейців популяція динго спочатку збільшилася завдяки інтродукції кролів та овець[6], зараз динго перебуває під загрозою зникнення через змішування з іншими породами псів[7].

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Dingo Side.JPG

Динго виглядає як добре складений собака середньої величини: висота в холці 47-67 см, довжина тіла з головою 86-122 см, довжина хвоста 26-38 см. Вага 9,60-19 кг, рідко - до 24 кг і вище. Самці значно більші за самок, а азійські динго дрібніші за австралійських родичів, мабуть, через раціон, бідний білками. Статурою динго нагадує гончака. Морда квадратна; вуха невеликі, стоячі. Хвіст пухнастий, шаблеподібний.

Хутро у динго коротке і густе, забарвлення - іржаво-руде або рудо-буре, на морді й череві світліше. Зрідка трапляються особини майже чорного кольору, білі й рябі. На південному сході Австралії мешкає порода динго сіро-білої масті. Динго чорного забарвлення (на зразок забарвлення ротвейлера) вважають гібридами динго зі свійськими собаками, імовірно, німецькими вівчарками.

Чистокровні динго не гавкають, але здатні гарчати і вити, як вовк.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. A detailed picture of the origin of the Australian dingo, obtained from the study of mitochondrial DNA. Population Biology. Архів оригіналу за 14 жовтня 2006. Процитовано 16 червня 2008. 
  2. Dingo - Australian Wild Dog Архівовано 28 квітня 2009 у Wayback Machine. Buzzle
  3. The dingo could be extinct within 20 years Архівовано 4 травня 2009 у Wayback Machine. Greyhound Zoom
  4. Hundepsychologie, Franckh-Kosmos 2004 (ISBN 3-440-09780-3)
  5. Erich Kolig: Aboriginal dogmatics: canines in theory, myth and dogma. В книзі: Bijdragen tot de Taal-, Land- en Volkenkunde 134. Nr. 1, Leiden 1978, Seite 84-115.
  6. Dingo Information and Pictures, Australian Native Dogs. Dogbreedinfo.com. Архів оригіналу за 29 квітня 2008. Процитовано 17 квітня 2008. 
  7. The Great Dingo Dilution (PDF). Dr Laurie Corbett. Архів оригіналу за 18 вересня 2008. Процитовано 8 жовтня 2008.