Fiat 3000

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Fiat 3000A L5/21
Fiat 3000 lineup.jpg
Тип легкий танк
Схема: класична
Історія використання
На озброєнні 19211943
Оператори Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник Fiat
Виробник Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Виготовлення 19211930
Виготовлена
кількість
152
Характеристики
Вага 5,5
Довжина 3750 (4290 з «хвостом»)
Ширина 1670
Висота 2200
Обслуга 2

Броня Лоб: 16
Борт: 16
Корма: 16
Дах: 6
Башта: лоб: 16, борт: 16, корма: 16
Другорядне
озброєння
2 × 6,5-мм
боєкомплект: 2000
Двигун рядний 4 - циліндровий карбюраторний рідинного охолодження
63
Дорожній просвіт 280
Швидкість шосе: 21
Прохідність підйом: 20°
рів: 1,32
брід: 1,32

Commons-logo.svg Fiat 3000 у Вікісховищі
Fiat-3000b-01.jpg
Тип Fiat 3000B L5/30
Історія використання
Оператори Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Характеристики
Вага 6
Довжина 3939

Commons-logo.svg Fiat 3000 у Вікісховищі

Fiat 3000 (L5/21) — італійський легкий танк 1920-х років. Перший італійський серійний танк, розроблений відразу після закінчення Першої світової війни на основі французького FT-17. Вироблявся, поряд зі своєю покращеною версією Fiat 3000B (L5/30), з 1921 по 1930 рік, загальний випуск склав 152 екземпляри. Велика частина випущених Fiat 3000 все ще залишалася в строю до початку Другої світової і обмежено використовувалася аж до 1943 року. 26 екземплярів було поставлено на експорт.

Історія[ред. | ред. код]

У 1918 році Франція поставила Італії один важкий танк «Шнейдер» і кілька легких «Рено» FT-17. Італійці зробили додаткове замовлення, але в той час Франція ледь забезпечувала танками власну армію і не могла задовольнити заявку італійців. З цієї причини вони вирішили самостійно будувати танк, подібний «Рено» FT-17, але з використанням вузлів і деталей вітчизняного виробництва. Розробку танка здійснили фірми «Ансальдо» і «Бреда», а замовлення на виробництво 1400 машин було розміщене на фірмі «Фіат». Однак у зв'язку з закінченням Першої світової війни в 1918 році замовлення було скорочено до 100 одиниць.

Перший прототип був побудований в 1920 році, але на озброєння італійської армії новий танк надійшов тільки в 1923 році. У порівнянні з французьким «Рено» FT-17 легкий танк «Фіат 3000» модель 21 («Фіат 3000A») був більш легким і швидкісним. Перші зразки танків озброювалися двома спареними кулеметами калібру 6,5 мм, які встановлювалися в башті і мали кут наведення за місцем цілі від +24 до −17°. У боєкомплект входили 2000 патронів.

У 1929 році на одному з танків замість кулеметів була встановлена ​​37-мм гармата, після чого більша частина танків була модифікована в цьому напрямку, і вони стали називатися «Фіат 3000» модель 30 або просто «Фіат 3000B». Окрім нового озброєння танки отримали покращену підвіску і більш потужний двигун, що розвивав 64 к.с. Зміщена вправо 37-мм гармата мала кут наведення за місцем цілі від +20 до −10°. Її боєкомплект складався з 68 пострілів. На кількох «Фіат 3000» були встановлені радіостанції, і вони стали виконувати функції командирських машин.

Серед експериментальних версій слід зазначити 105-мм самохідну гаубицю і модифікацію зі спареними 37-мм гарматами.

До появи в 1929 році англійських танків «Карден-Лойд» Mk VI «Фіати 3000» були єдиними машинами, які у великій кількості мала італійська армія. Італійці використовували їх в Абісинії, Лівії і навіть в самій Італії. В останній раз «Фіати 3000» брали участь у бойових діях в ході висадки союзних військ на Сицилії.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • Fiat 3000A, L5/21 — базова версія з кулеметним озброєнням, виготовлено 100 одиниць.
  • Fiat 3000B, L5/30 — версія з 37-мм гарматою Model 30 37/40 замість баштового кулемета, виготовлено 52 одиниці.
  • Fiat 3000B з 105-мм гаубицею.
  • Fiat 3000B зі спареними 37-мм гарматами.

Література[ред. | ред. код]

  • М. Коломієць, І. Мощанський. Бронетанкова техніка Франції та Італії 1939-1945 № 4/1998.

Посилання[ред. | ред. код]