Dama celiae
| †Dama celiae Час існування: середній плейстоцен 0.374–0.3 млн р. т. | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Художня реконструкція
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Dama celiae van der Made, Rodríguez-Alba, Martes, Gamarra, Rubio-Jara, Panera & Yravedra, 2023 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Dama celiae — вимерлий вид лані, що існував на Піренейському півострові в середньому плейстоцені (приблизно 374—300 тис. років тому). Характерною особливістю є панти, які, на відміну від сучасних видів, не були розширені, як лопата, а мали лише два кінці на стрижень.[1]
Скам'янілості[ред. | ред. код]
Викопні рештки лані виявлені у долині річки Мансанарес у провінції Мадрид в Іспанії. Знахідки складаються з фрагментів рогів.
Вид названий на честь Селії Касадо Сарріон, але автори таксона не вказу на причину вшанування цієї особи.
Опис[ред. | ред. код]
Це олень середнього розміру. Самці з рогами з великими спрямованими вгору надбрівними зубцями та головними пучками, спрямованими назад і загнутими вбік і знову назад, без значного вигину вгору та без ознак подальшого роздвоєння, значного сплощення або пальмації. Роздвоєння головного променя відбувається низько над заусенцем.
Класифікація[ред. | ред. код]
Описувачі постулюють, що види Dama втратили точки біфуркації в рогах протягом геологічного часу, утворивши лінію: Dama farnetensis — Dama vallonnetensis — Dama roberti — Dama celiae.
Палеоекологія[ред. | ред. код]
D. celiae жив поряд з іншими оленями Haplodoiceros (з подібними рогами) і Dama clactoniana. Усі ці види були приблизно однакового розміру. Також у долині жив гігантський олень Megaloceros matritensis. Усі ці види або рідкісні, або невідомі в решті Європи, що свідчить про те, що вони були ендемічними або пристосованими до певного середовища. У цих же шарах виявлені кам'яні знаряддя неандертальців, що належать до ашельської культури. Ймовірно, представники цього виду полювали та споживали місцевих ланей, про що свідчать порізи на скам'янілостях D. celiae.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jan van der Made, Juan José Rodríguez-Alba, Juan Antonio Martos, Jesús Gamarra, Susana Rubio-Jara, Joaquín Panera and José Yravedra. 2023. The Fallow Deer Dama celiae sp. nov. with Two-pointed Antlers from the Middle Pleistocene of Madrid, A Contemporary of Humans with Acheulean Technology / Лань Dama celiae sp. nov. з двокінцевими рогами середнього плейстоцену Мадрида, сучасника людей з ашельською технологією. Archaeological and Anthropological Sciences.15: 41. DOI: 10.1007/s12520-023-01734-3
- ↑ Novataxa
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
