Death Track: Відродження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Death Track: Відродження
Обкладинка диску
РозробникРосія Skyfallen Entertainment
ВидавецьРосія 1С
Дистриб'ютор505 Games, Steam[1], PlayStation Now[2] і PlayStation Store
Жанр(и)Аркадні гонки, Гонки на виживання
ПлатформаПК (Windows)
Дата випускуРосія 22 лютого 2008 року
31 березня 2009 року
Режим гриоднокористувацька гра[1]
Моваанглійська[1], німецька[1], французька[1], іспанська[1] і італійська[1]
Технічні деталі
РушійTheEngine
НосійDVD і цифрова дистрибуція
Death Trackd

Death Track: Відродження — відеогра жанру аркадних бойових перегонів. Гра являє собою рімейк легендарної Deathtrack, створеної в 1989 році компанією Dynamix. У всьому світі відома як Death Track: Resurrection. Англійська версія оновлена до версії 1.2 і не має реклами Мегафона.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія гри відбувається в недалекому майбутньому, після ядерної катастрофи. У світі панують анархія і розруха, торжествують жорстокість і нелюдяність. Найпопулярнішим шоу на планеті стають гонки на виживання — Death Track. Боліди гонщиків комплектуються не лише потужним двигуном, але і найсучаснішою зброєю. Довгий час увага всієї планети прикута до жорстокого видовища, проте в якийсь момент рейтинги починають стрімко падати. Багато знаменитих пілотів відмовляються брати участь у черговому сезоні, і організатори змушені мати справу навіть з маловідомими пілотами, одним з яких стає головний герой гри.

Ігровий процес

[ред. | ред. код]

Траси

[ред. | ред. код]

Гонки проходять в колись найбільших містах світу, які прийшли в запустіння через світові катаклізми. У грі можна побачити Париж, Бангкок, Лондон, Ватикан, Праги, Нью-Йорк, Москву, Стамбул, Сан-Дієго і Токіо. Міста напівзруйновані, безлюдні, але при цьому цілком пізнавані, в тому числі завдяки дивом уцілілим пам'яткам. Наприклад, у Парижі можна побачити Ейфелеву вежу і Тріумфальну арку, в Нью-Йорку - Статую Свободи. Деякі з будівель і споруд можна руйнувати - це підвищує рейтинги шоу і приносить гравцеві додаткові окуляри, які після закінчення гонки конвертуються в гроші.

Автомобілі

[ред. | ред. код]

У грі 10 футуристичних болідів, які різняться за своїми ходовими характеристиками. Автомобілі можна тюнінгувати, покращуючи двигун, коробку передач або броню.

Зброя

[ред. | ред. код]

У гравця є 7 видів зброї, при цьому одночасно на автомобіль можна встановити тільки 3. Зброю також можна покращувати на гроші, отримані за гонку.

Ігровий рушій

[ред. | ред. код]
Докладніше: TheEngine

У грі, як і в усіх інших проектах компанії Skyfallen Entertainment, використовується їхня власна розробка, рушій TheEngine.

Цей рушій також використовувався в King's Bounty. Легенда про лицаря і в іграх Санітари підземель, Не час для драконів і Кодекс війни

Саундтрек

[ред. | ред. код]

Музичний супровід гри було виконано студією TriHorn Productions за участю студій 1shot (аранжування і виконання головної теми) і Gaijin Sound (продюсування головної теми). Три музичні композиції з саундтрека гри, з дозволу правовласників, були розміщені у вільному доступі.

Відгуки

[ред. | ред. код]

Гра отримала середні і високі оцінки від критиків. Оглядач сайту AG.RU Михайло Калинченко позитивно відгукнувся про графік гри та якісний саундтрек, зазначивши як мінуси невелику, на його думку, кар'єру і відсутність мультиплеєра[11].

Олександр Яковенко, журналіст комп'ютерного журналу «Найкращі комп'ютерні ігри» у своїй рецензії[12] звернув увагу на дещо, на його погляд, непродуманий і бідний на деталі сюжет, а також не зовсім вдалий гейплей. Окрім іншого, було відмічено відсутність мультиплеєра, як серйозний недогляд. Високу оцінку в його рецензії отримала графіка, музичне оформлення і загальне враження від гри. У рецензії автор порівняв гру з Ex Machina: Arcade і механоіди, зауваживши, що Death track взяв найкраще з цих ігор.

Рецензент сайту PlayGround.ru, що публікує статті під ніком demigot недоліком гри відзначив певний дисбаланс складності і не дуже велику кількість трас. Крім того, так само, як і більшість рецензентів, великим мінусом порахував відсутність мультиплеєра. З позитивних моментів автор відзначив «шикарну графіку і відмінний дизайн» ігри, а також якісне звукове оформлення:

Нарешті, «фан» множать музика і звук. Trihorn Production і Gaijin Sound, працювали в «Death Track: Відродження» над цими елементами, знову підтвердили репутацію одних з найкращих у Росії саунд-команд. Головна вибухова композиція - ідеальний вибір для такої гри: нагадуючи чимось зійшла з розуму групу «Плазма», ця річ, тим не менш, рве на шматки безтурботне настрій і виконує роль психований тренера, який постійно жене вас по трасі. Скрегіт машин, звуки стрілянини, Ухань вибухів і навіть голос дикторки в роликах - все зроблено ідеально.

— [13]

Гра Death Track: Відродження була номінована на премію КРІ Awards в рамках КРІ-2008 в номінації Найкраща ігрова графіка[14].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж Steam — 2003.
  2. ↑ All PS Now games A-Z: Browse the full list of games available to play with your PS Now membership
  3. ↑ IGN.com. Архів оригіналу за 18 червня 2010. Процитовано 8 лютого 2011.
  4. ↑ AG.ru. Архів оригіналу за 7 березня 2009. Процитовано 8 лютого 2011.
  5. ↑ Країна Ігор. Архів оригіналу за 23 грудня 2009. Процитовано 8 лютого 2011.
  6. ↑ Play Ground. Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 8 лютого 2011.
  7. ↑ Ігроманія. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 8 лютого 2011.
  8. ↑ 20track MetaCritic.com[недоступне посилання]
  9. ↑ GameRankings.com. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 8 лютого 2011.
  10. ↑ MobyGames. Архів оригіналу за 19 квітня 2011. Процитовано 8 лютого 2011.
  11. ↑ Death Track: Відродження (Death Track: Resurrection). Архів оригіналу за 17 жовтня 2010. Процитовано 31 травня 2012.
  12. ↑ ЛКІ|Death Track: Відродження: РЕЦЕНЗІЇ. Архів оригіналу за 2 липня 2011. Процитовано 8 лютого 2011.
  13. ↑ Рецензія на Playground.ru. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 8 лютого 2011.
  14. ↑ Номінації КРІ Awards 2008. Архів оригіналу за 11 вересня 2009. Процитовано 8 лютого 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Death_Track:_Відродження&oldid=41742923