Гвоздики Анджейовського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Dianthus andrzejowskianus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гвоздики Анджейовського
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Гвоздики (Dianthus)
Вид:
Гвоздики Анджейовського (D. andrzejowskianus)
Біноміальна назва
Dianthus andrzejowskianus
Синоніми

Dianthus capitatus subsp. andrzejowskianus Zapał.

Гвоздики Анджейовського[1], гвозди́ка Андржійо́вського[2], [1], гвоздика Анджейовського[3] (Dianthus andrzejowskianus (Zapał.) Kulcz.) — вид рослин з роду гвоздики (Dianthus) родини гвоздикових (Caryophylláceae).

Видова назва дана на честь українського природознавця польського походження Антона Анджейовського.

Загальна біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Багаторічник. Стебло майже кругле, сизувато-зелене, 40-60 см заввишки, просте, голе. Доросла рослина має добре розвинений потовщений головний корінь і занурений в ґрунт багатоголовий каудекс. Листки лінійні, 5-10 см завдовжки і 1-3 мм завширшки, по краю голі з довгими 10-20 мм завдовжки піхвами; верхні дві пари листків з розширеною основою і зазвичай роздутою піхвою. Суцвіття щільно-головчате, оточене кількома парами верхівкових листочків, в нижній частині сильно розширених, відразу звужених в шилоподібний гострий кінець. Чашечки 10-13 мм завдовжки, з ланцетоподібним зубцями (близько 5 мм завдовжки). Приквіткові чашечки відразу звужені в короткий гострий кінець, що сягають половини довжини чашечної трубки. Пелюстки темно-рожеві, з неясно вираженою борідкою волосків. Цвіте у червні-липні.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Гвоздики Анджейовського поширені в степах Східної Європи і Західного Сибіру. Ростуть на трав'янистих і кам'янистих схилах, на сухих, бідних, щебнистих, погано розвинених чорноземних ґрунтах, кам'янистих відслоненнях, пісках.

В Україні поширена в лісостеповій та степовій зонах, зрідка зустрічається в Лісовій зоні; на південному сході України — зазвичай по всій території.

Охоронний статус

[ред. | ред. код]

Гвоздики Анджейовського входить до Червоної книги Казахстану, а також до червоних книг Білгородської, Курської, Московської, Рязанської областей та Чуваської Республіки в Російській Федерації.

В Україні цей вид зансений до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Тернопільської, Херсонської та Хмельницької областей[4].

Використання

[ред. | ред. код]

Вид представляє інтерес для інтродукції як декоративна рослина.

Систематика

[ред. | ред. код]

Вид дуже схожий з гвоздиками голівчастими (Dianthus capitatus) і деякі систематики розглядають цей таксон як підвид останнього (Dianthus capitatus subsp. andrzejowskianus Zapa.)[5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Dianthus andrzejowskianus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. [[https://web.archive.org/web/20160403043415/http://econtsh.astra.in.ua/system.php Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]
  3. Перелік видів рослин та грибів, що підлягають особливій охороні на території Херсонської області (станом на 01.01.2014 року) // Екологічний паспорт Херсонської області (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10.08.2014. Процитовано 05.08.2014.
  4. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. [[Андрієнко Тетяна Леонідівна|Т. Л. Андрієнко]], канд. біол. наук [[Перегрим Микита Миколайович|М. М. Перегрим]]. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 5 серпня 2014.
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Інформаційна мережа генетичних ресурсів] ((англ.)) . Міністерство сільського господарства США. 05.08.2014. Архів оригіналу за 08.08.2014. European Nature Information System (EUNIS) [Європейська інформаційна система природи] ((англ.)) . Європейське агентство з навколишнього середовища. 05.08.2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]