Ситняг ковпачковий
| Ситняг ковпачковий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Ситняг (Eleocharis) |
| Вид: | Ситняг ковпачковий (E. mitracarpa)
|
| Біноміальна назва | |
| Eleocharis mitracarpa | |
Ситняг ковпачковий[1] або ситняг ковпаковий[2] (Eleocharis mitracarpa) — вид трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений від України до центрального Китаю.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина 10–60 см завдовжки. Стілоподій ковпачковидий, з опуклими краями й широкоокруглою верхівкою. Колоцвітних щетинок 4–5, вони коротші від горішка. Стебла сизі[2]. Кореневища повзучі, діаметром 1.5–2.5 мм. Стебла сіро-зелені до 100 см заввишки, товщиною 2–5 мм, гладкі. Листові піхви при основі від пурпурового до червонувато-коричневого, а верхівково — від жовтувато-коричневого до блідо-коричневого забарвлення, 1–20 см. Колоски 15–30 х 4–7 мм, переважно витягнуто-яйцюваті, гострі, з ≈100 або більше колоскових лусок, які вільно перекриваються; дві базальні колоскові луски 1–3 мм, стерильні, рівні, верхівки округлі; колоскові луски 3.5–4.5 x ≈1.3 мм, ланцетні, вузько човноподібні, слабко кілеві, боки коричневого або червонувато-коричневого кольору, краї дуже тонкоперетинчасті. Горішок від жовтого до коричневого кольору, 1.3–2 × 1–1.3 мм (не враховуючи стілоподій), яйцеподібний, поверхня глянцева, тонко або неясно сітчаста; стілоподій 0.4–0.9 x 0.5–0.8 мм, ≈кулястий, жовтий[3][4].
Поширення[ред. | ред. код]
Європа: Грецькі Східні Егейські острови, Молдова, Україна, європейська Туреччина; Азія: Туреччина, Іран, Афганістан, Кашмір, Казахстан, Киргизстан, Пакистан, Таджикистан, Узбекистан, Китай. Населяє мілководдя на краю озер, болота[5][6][3][4].
В Україні зростає на болотах, заливних луках — на півдні Степу (Херсонська обл.) і в передгір'ях Криму[2]. Входить до переліків видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Закарпатської області й м. Севастополя[7].
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Eleocharis mitracarpa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 420, 421. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Flora of China. Процитовано 12.05.2018. (англ.)
- ↑ а б Flora of Pakistan. Процитовано 12.05.2018. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 12.05.2018. (англ.)
- ↑ Catalogue of Life. Процитовано 12.05.2018. (англ.)
- ↑ Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
|
|
Це незавершена стаття про осокові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |