Пухівка струнка
| Пухівка струнка | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Пухівка (рослина) (Eriophorum) |
| Вид: | Пухівка струнка (E. gracile)
|
| Біноміальна назва | |
| Eriophorum gracile | |
Пухівка струнка[1][2][3] (Eriophorum gracile) — вид трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений у Євразії й Північній Америці. Етимологія: лат. gracilis — «стрункий»[4].
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина 25–60 см заввишки. Листки 3-гранні майже по всій довжині. Суцвіття з 3–6 колосків, яйцюваті, 7–9 мм завдовжки. Колоскові луски яйцеподібні, зеленуваті або бурі, з декількома жилками. Кінчики щетинок нерозгалужені[2]. Кореневища довго повзучі, стрункі. Стебла стрункі, ± 3-х кутові, гладкі або іноді шершаві під суцвіттям. Горішки жовтувато-коричневі, довгасті, ≈ 3 мм, стиснуті 3-сторонньо[5].
Поширення[ред. | ред. код]
Європа: Австрія, Ліхтенштейн, Бельгія, Люксембург, Боснія і Герцеговина, Велика Британія, Естонія, Латвія, Литва, Болгарія, Чехія, Хорватія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Швейцарія, Нідерланди, Іспанія, Угорщина, Італія, Норвегія, Польща, Росія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сербія, Швеція, Україна; Азія: Китай, Японія, Казахстан, Корея, Росія; Північна Америка: Канада, США, Сен-П'єр і Мікелон. Населяє луки, болота, береги, зазвичай торф'яні, кислі субстрати; 0–4000 м н. р. м[6][7][5].
В Україні зростає на осоково-мохових болотах і заболочених луках — у Прикарпатті, Поліссі, нерідко; в Лісостепу, спорадично[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Закарпатської, Київської, Львівської, Хмельницької областей[3].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Eriophorum gracile // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 418. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
- ↑ а б Flora of China. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
- ↑ Flora of North America. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про осокові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
