Гречка татарська
| Гречка татарська | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Fagopyrum tataricum (L.) Gaertn., 1790 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Гречка татарська[1][2] (Fagopyrum tataricum) — вид рослин родини гречкові (Polygonaceae), батьківщиною якого є Монголія, Китай, Індія, Непал.
Опис[ред. | ред. код]
Однорічна рослина 30–80 см заввишки. Стебло до цвітіння зазвичай зелене. Горішки з гострими ребрами лише у верхній частині, внизу ребра тупі та зморшкуваті. Квітки жовто-зелені, зібрані в китиці[2]. Листова пластина широко трикутна, 2–7 × 2–8 см. Суцвіття кінцеві або пахвові, китицеві, кілька китиць разом волотисті, нещільні. Оцвітина біла або зеленувата; листочки оцвітини еліптичні, ≈ 2 мм[3].
Час цвітіння: травень — вересень, час плодоношення: червень — жовтень[3].
Поширення й екологія[ред. | ред. код]
Батьківщиною є Монголія, Китай, Індія, Непал; натуралізований у Канаді, США, Європі, Азії; також культивується[4][5].
В Україні зростає головним чином у посівах гречки — на Поліссі та в Лісостепу[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Fagopyrum tataricum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 99. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Flora of China. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 21.02.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 21.02.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 21.02.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||