Турач Шелі
| Турач Шелі | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Scleroptila shelleyi (Ogilvie-Grant, 1890) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Francolinus shelleyi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тура́ч Шелі[2] (Scleroptila shelleyi) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари. Вид названий на честь сера Едварда Шеллі, племінника британського орнітолога Джорджа Ернеста Шеллі[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 33 см, вага 397–600 г. Забарвлення строкате. Верхня частина тіла переважно темно-сіро-коричнева, нижня частина тіла білувата, поцяткована чорними плямками, на крилах руді плями. Горло біле, окаймлене чорною смугою.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[4]
- S. s. uluensis (Ogilvie-Grant, 1892) — центральна і південна Кенія та північна Танзанія;
- S. s. macarthuri (Van Someren, 1938) — гори Чулу[en] (південно-східна Кенія);
- S. s. shelleyi (Ogilvie-Grant, 1890) — від південної Уганди і центральної Танзанії до північних районів ПАР і західного Мозамбіку;
- S. s. whytei (Neumann, 1908) — південний схід ДР Конго, Замбія і північне Малаві.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Турачі Шелі мешкають в Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії, Танзанії, Малаві, Замбії, Мозамбіку, Зімбабве, Есватіні і Південно-Африканській Республіці. Вони живуть на високогірних луках, на кам'янистих гірських схилах, серед скель, в саванах і рідколіссях. Зустрічаються на висоті від 700 до 3000 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Турачі Шелі зустрічаються парами або невеликими зграйками. Живляться цибулинами і бульбами рослин, а також безхребетними. Вони є моногамними. Гніздо являє собою невелику заглибину, викопану в землі, встелену травою і корінцями та сховану серед трави. В кладці від 4 до 5, іноді до 7 яєць. Інкубаційний період триває 21-22 дні. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону, однак зазвичай гніздування відбувається під час сухого сезону.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Scleroptila shelleyi.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 355. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 лютого 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- P. J. K. McGowan: Family Phasianidae (Pheasants and Partridges). W: Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 2: New World Vultures to Guineafowl. Barcelona: Lynx Edicions, 1994, s. 494. ISBN 84-87334-15-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Shelley's Francolin - Species text in The Atlas of Southern African Birds
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |