Freedom House

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Freedom House
FH logo blue large.png
Заснування 31 жовтня 1941
Тип некомерційна неурядова організація
Штаб-квартира Вашингтон, США
Президент Марк П. Лагон
Ключові особи Старший віце-президент із зовнішніх зв’язків Деніел Каллінгерт

Старший віце-президент, Міжнародні програми Ліза Діккісон

Віце-президент, Міжнародні програми Роберт Герман

Старший віце-президент, Дослідження Арч Паддінгтон

Віце-президент, Аналіз Ванесса Такер

Голова фінансового відділу Куок Нгьен
Штат працівників приблизно 150, в різних державах [1]
Веб-сайт www.freedomhouse.org

Freedom House (Фрідом Хаус; дослівний переклад — «Дім Свободи») — міжнародна правозахисна неурядова організація, яка займається підтримкою та дослідженням стану демократії, політичних свобод і дотримання основних прав людини. Публікує щорічні звіти з оцінкою ступеня демократичних свобод, свобода преси та свободи в мережі по кожній країні світу, а також спеціальні доповіді про країни перехідного періоду, які широко використовуються в політичних дослідженнях та публікаціях засобів масової інформації [2].

Заснована в жовтні 1941 року Венделл Вілкі та Елеонорою Рузвельт, Freedom House стала першою американською неурядовою організацією, що почала займатись підтримкою та просуванням свобод у всьому світі [3].

Центральний офіс організації знаходиться у Вашингтоні. Також існують декілька офісів у різних регіонах по всьому світу, зокрема і в Україні.

Історія організації[ред.ред. код]

Freedom House була започаткована 1941 року в Нью-Йорку у результаті об’єднання представників основних політичних сил, інтелектуальних та бізнесових кіл, за підтримки Президента США Франкліна Делано Рузвельта (1933-1945), аби підтримати ідею втручання Америки у Другій світовій війні у той час, коли серед американського суспільства була поширена позиція ізоляціонізму [4].

Основною ідею існування організації було підтримка та просування ідей та принципів демократії, та захист основоположних прав і свобод людини, Freedom House брала активну участь у боротьбі із загрозою розповсюдження тоталітаризму у ХХ сторіччі, зокрема націонал-соціалізму та комунізму. Після завершення Другої світової війни, організація підтримувала ідею створення НАТО та впровадження Плану Маршалла для відбудови повоєнної Європи [4].

Freedom House підтримувала лідерів провозахисних рухів та активістів громадських організацій, зокрема Рей Вілкінса, Мартіна Лютера Кінга, Андрія Сахарова та інших. 70-тих років організація починає активні кампанії просування ідей демократії та захисту прав і свобод людини в Азії, Африці, Близькому Сході та Латинській Америці у відповідь на розповсюдження комуністичних режимів у цих регіонах [4].

Після завершення Холодної війни організація Freedom House була активно залученна до процесу становлення основних інститутів демократії, принципів вільних виборів, незалежних медіа та громадських організацій у пострадянських країнах [4].

З 1973 року Freedom House видає щорічну доповідь "Свобода у світі" [5] про стан демократії та рівень захисту свобод у країнах по всьому світу. Також щорічно виходять дослідження про стан свободи в засобах масової інформації та в мережі Інтернет: "Свобода преси" [6] та "Свобода в мережі" [7]. Також публікуються спеціальні доповіді та щорічні дослідження з актуальних тем: "Країни перехідного періоду" [8], "Країни на роздоріжжі" [9] та "Права жінок на Близькому Сході та Північній Африці" [10].

Наразі Freedom House продовжує діяльність відповідно до ідей, що лежать в основі її створення, співпрацюючи з міжнародними організаціями, світовими лідерами, громадськими активістами, правозахисниками, журналістами та експертами по всьому світу [4].

Звіти Freedom House[ред.ред. код]

Свобода у світі[ред.ред. код]

Cтан свободи у світі 2016 року,
   вільні (86)
   частково вільні (59)
   не вільні (50)

З 1973 (1978 у вигляді книги), Freedom House публікує щорічну доповідь, "Свобода у світі" [5], про ступінь демократичних свобод в країнах і спірних територіях по всьому світу, в якій прагне оцінити поточний стан громадських і політичних прав за шкалою від 1 (найбільш вільні) до 7 (найменш вільні). Ці звіти часто використовується журналістами та політичними експертами при написанні статей чи виконанні досліджень.

На визначення рівня свободи впливають зокрема питання: "чи є главою держави і / або уряду чи іншого головного органу, людина обрана в ході вільних і справедливих виборів", "чи існує незалежна судова система", «чи є вільні профспілки і селянські організації або їх еквіваленти, а також чи є ефективними колективні переговори?", "чи є вільні професійні та інші приватні організації?" Freedom House стверджує, що обстеження прав і свобод опирається значною мірою на Загальну декларацію прав людини.

У процесі дослідження і рангування беруть участь два десятки аналітиків і більше десятка наукових консультантів високого рівня. Аналітики використовують широкий спектр джерел інформації, в тому числі закордонні та територіальні новини, аналітичні роботи вчених, неурядових організацій, аналітичних центрів, окремі професійні контакти та візити в регіон у підготовці доповідей.

Свобода в мережі[ред.ред. код]

Звіт «Свобода в мережі» англ. Freedom on the Net (A Global Assessment of Internet and Digital Media) вперше опублікований у 2012. У 2013 опублікований 3 жовтня.[11]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Our Board and Staff | Freedom House. freedomhouse.org. Процитовано 2016-07-12. 
  2. Reports | Freedom House. freedomhouse.org. Процитовано 2016-07-12. 
  3. About us | Freedom House. freedomhouse.org. Процитовано 2016-07-12. 
  4. а б в г д Our History | Freedom House. freedomhouse.org. Процитовано 2016-07-12. 
  5. а б Freedom in the World | Freedom House. freedomhouse.org. Процитовано 2016-07-12. 
  6. Freedom of the Press | Freedom House. freedomhouse.org. Процитовано 2016-07-12. 
  7. Freedom in the Net | Freedom House. freedomhouse.org. Процитовано 2016-07-12. 
  8. Nations in Transit | Freedom House. freedomhouse.org. Процитовано 2016-07-12. 
  9. About Countries at the Crossroads | Freedom House. www.freedomhouse.org. Процитовано 2016-07-12. 
  10. About Women's Rights in the Middle East and North Africa | Freedom House. www.freedomhouse.org. Процитовано 2016-07-12. 
  11. http://www.freedomhouse.org/report/freedom-net/freedom-net-2013

Посилання[ред.ред. код]

Freedom House про Україну[ред.ред. код]