General Atomics MQ-9 Reaper

General Atomics MQ-9 Reaper
	MQ-9 Reaper на базі ВПС США Кріч (англ. Creech Air Force Base)
Тип	безпілотний літальний апарат
Розробник	General Atomics[d]
Виробник	General Atomics Aeronautical Systems
Перший політ	2 лютого 2001
Статус	на озброєнні
Основні експлуатанти	Повітряні сили США; Велика Британія, Італія, Мексика, Португалія, Туреччина
Вироблено	316+ станом на 2016
Вартість одиниці	US$10.5 млн (з врахуванням датчиків)
Варіанти	General Atomics Avenger
	General Atomics MQ-9 Reaper у Вікісховищі

General Atomics MQ-9 Reaper (початкова назва RQ-9 Predator B) — розвідувально-ударний БПЛА. Розроблений компанією «General Atomics Aeronautical Systems» для використання у ВПС США, ВМС США, і Британських КВПС.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Перший політ БПЛА MQ-9 Reaper відбувся 2 лютого 2001 року. Створений на основі MQ-1 Predator. Оснащений турбогвинтовим двигуном Honeywell TP331-10, 670 кВт (910 к.с.), що дозволяє розвивати швидкість понад 400 кілометрів на годину. Практична стеля БПЛА становить — 15000 метрів. Максимальна тривалість польоту БПЛА MQ-9 Reaper дорівнює — до 28 годин, а в його модифікації Reaper ER — з 27 до 33 годин.

Характеристики[ред. | ред. код]

Стеля — 15000 м;
Автономність — 16-28 год;
Дальність — 1900 км;
Вага палива — 1300 кг;
Довжина — 11 м;
Вантажопідйомність — 1700 кг;
Вага — 2223 кг (порожній); 4760 кг (максимальна);
Розмах крила — 20 м;
Максимальна швидкість — 482 км/год;
Крейсерська швидкість — 313 км/год.

Авіоніка[ред. | ред. код]

Мультиспектральна система націлювання AN/DAS-1 MTS-B
Радарна система AN/APY-8 Lynx II
Пошукова радарна система Raytheon SeaVue Marine Search Radar (варіація Guardian)

Озброєння[ред. | ред. код]

7 точок кріплення боєкомплекту
- До 680 кг — у двох внутрішніх відділеннях (stations)^[2]
- До 340 кг — у двох проміжних
- До 68 кг — на зовнішніх
- Центральне відділення не використовується
До 4-х AGM-114 Hellfire ракет повітря-земля або чотири ракети Hellfire та дві 230 кг лазерокеровані бомби GBU-12 Paveway II. Як варіант — 230 кг GBU-38 JDAM.

Модифікації[ред. | ред. код]

Block-1 — у квітні 2012 року була представлена модифікація MQ-9 Block-1 зі збільшеною тривалістю польоту. Модернізований БПЛА зможе перебувати у повітрі на 10—15 годин довше порівняно з попередньою версією. Цей результат було досягнуто завдяки додатковим паливним бакам та оновленим шасі, завдяки чому тривалість польоту збільшилася до 37 годин без дозаправки. За повідомленням компанії-виробника, якщо на MQ-9 встановити ще більш довгі крила (26,8 м замість штатних розмахом 20,0 м), то БПЛА зможе перебувати у повітрі — до 42 годин.
Block-5 — збільшено потужність двигуна, встановлено другу радіостанцію передачі даних кільком повітряним чи наземним об'єктам, збільшено вантажопідйомність.
Reaper ER — модифікація зі збільшеною (з 27 до 33 годин) тривалістю польоту.

Втрати[ред. | ред. код]

В ході бойових дій[ред. | ред. код]

1 жовтня 2017 року, БПЛА MQ-9 Reaper був збитий хуситами на заході Ємену. Інцидент стався під час інтервенції Саудівської Аравії з союзниками до цієї країни^[3].

6 червня 2019 року, БПЛА MQ-9 Reaper, який належав США, був збитий в повітряному просторі над Єменом, за оцінками центрального командування Сполучених Штатів — ракетою SA-6 «земля — повітря»^[4].

Аварії та катастрофи[ред. | ред. код]

14 липня 2022 року БПЛА MQ-9 Reaper впав у полі неподалік авіабази румунських ВПС у Кимпія-Турзії^[5].

14 березня 2023 року, приблизно о 07:03 (за середньоєвропейським часом), російський важкий багатоцільовий високоманевровий всепогодний винищувач четвертого покоління Су-27 зіткнувся з американським БПЛА MQ-9 Reaper над Чорним морем у міжнародному повітряному просторі. Перед тим, російський літак намагався скинути пальне на американський безпілотник, але під час чергової спроби зачепив та пошкодив гвинт. Оператори літального апарату вирішили не ризикувати й затопили його у міжнародних водах^[6]^[7]^[8].

На оприлюдненим американським міністерством оборони відео журналісти видання Defense Express змогли помітити Чорноріченське водосховище та вершини кримських гір, та зробили висновок, що інцидент стався неподалік узбережжя окупованого Криму — на південний захід від Севастополя. Таким чином, БПЛА міг здійснювати навіть візуальне спостереження не лише за головною військово-морською базою окупантів у загарбаному Криму, а й за авіабазою «Бельбек»^[9].