Golden Trailer Awards

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Golden Trailer Awards (в пер. з англ. Премія «Золотий трейлер») — щорічна кінопремія за досягнення в області маркетингу кінопродукції, що вручається з 1999 року. Премія вручається за перемогу в одній з більше 70 категорій, в котрих журі оцінює трейлери, постери, рекламні стенди та рекламні кампанії фільмів. Традиційно премія вручається в Лос-Анджелес.

Концепція[ред.ред. код]

Основне змагання проводиться між трейлерами різних кінофільмів. Монтажери, що створюють трейлер з готового матеріалу, повинні продемонструвати невелику частину історії, але так, щоб, з одного боку, привернути увагу глядача до фільму, а з іншого, — залишити враження, що найцікавіше буде показано у фільмі.

Конкурс складається з більше 60 категорій, в яких беруть участь трейлери як високобюджетних блокбастерів, так і незалежних фільмів. Аналогічно, фільми розрізняються і за жанрами: від фільмів для всієї родини і мультфільмів і до ромкомів, в тому числі і жахи, трилери і треш. Існує навіть спеціальна нагорода за найкращий трейлер поганого фільму[1].

До участі допускаються ролики не тільки американських фільмів, а й зарубіжних. Так, наприклад, у 2007 році з 1168 трейлерів лише 73% були американськими, а решта — закордонними[2]. Окремі нагороди вручаються і за трейлери документального кіно (по одній нагороді за американський і зарубіжний фільми)[3].

Категорія «Найкращий трейлер документального фільму» (англ. Best Documentary Trailer) існувала з перших років існування церемонії, але за спогадами Евелін Брейді-Уоттерс, трейлери, представлені в даній номінації в перші роки, були відверто слабкими, так як існували проблеми з добором необхідної кількості номінантів. З часом їх якість значно виросла, так само як і кількість номінацій для них, і в 2013 році для документальних фільмів було виділено вже три номінації («Найкращий трейлер документального фільму», «Найкращий трейлер іноземного документального фільму», «Найкращий постер документального фільму»)[4].

Як правило, для номінацій трейлери визначаються різними способами, заснованими або на касових зборах, або на опитуваннях кіноглядачів. Так, наприклад, в 2008 році любителям трейлерів вперше було запропоновано взяти участь у прямому виборі трейлерів-номінантів. Тоді приблизно 140 осіб зареєструвалися для участі і, кожен з них витративши в середньому близько чотирьох годин, вибрали з 968 роликів кандидатів на номінації в 53 категоріях. Крім того, в тому ж році на сайті офіційного партнера заходу USA Today відвідувачам було запропоновано до перегляду 16 найкращих трейлерів. Відвідувачі могли вільно зареєструватися на сайті і проголосувати за найкращий трейлер року. Ролик-переможець згодом був оголошений на самій церемонії[5].

На фінальному етапі рішення про присудження премії приймає спеціально сформоване журі, що складається з професіоналів кінобізнесу, найчастіше більш відомих ніж одержувачі нагороди[6]. У список суддів входять відомі режисери, продюсери і навіть керівники кіностудій (таких як Sony Pictures Classics, Fine Line Features, Artisan Entertainment, DreamWorks SKG, Elektra Entertainment Group і т. д.). Крім них до складу журі входили люди так чи інакше пов'язані з кінобізнесом: кінокритики, творці спецефектів і інші[7][5].

Фінансування церемонії здійснюється за рахунок спонсорської підтримки таких великих компаній як JetBlue Airways, Porsche і Variety. Крім того допомогу надають різні медійні компанії: National CineMedia, Steiner Studios, Dailytrailer.com та інші[8].

Історія[ред.ред. код]

Премія була заснована в 1999 році сестрами Евелін (англ. Evelyn Brady-Watters) і Монікою Брейді (англ. Monica Brady). Метою створення подібної кіно-нагороди було привернення уваги до мистецтва створювати подібні ролики[9]. Починання сестер підтримав їх батько, Джеймс Брейді, який увійшов до ради директорів церемонії, а також їх брат Метт Брейді, що став водієм справжнього трейлера, зображуваного на логотипі церемонії. Цей трейлер знаходився неподалік від місця проведення церемонії і після її закінчення гості могли підійти сфотографуватися на його фоні[7]. Церемонія спочатку проходила в Лос-Анджелесі, але в 2006 і 2007 роках вона була перенесена в Нью-Йорк. У 2008 році церемонія знову була повернута в Лос-Анджелес[10]. У 2006 році церемонія вперше була показана по телебаченню каналом HDNet, а в 2007 році трансляцію здійснював канал ReelzChannel[2].

У грудні 2011 року в Мумбаї була проведена перша міжнародна церемонія Golden Trailer Awards[9].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Jennifer Merin. «2010 Golden Trailer Awards Nominees for Best Documentary Preview. What Are The Golden Trailer Awards?» (en). About.com. Архів оригіналу за 2013-04-22. Процитовано 2013-04-18. 
  2. а б Chatelin Bruno (2008-03-20). «Golden Trailer Awards gala set for may 8th in LA» (en). Filmfestivals.com. Архів оригіналу за 2013-04-22. Процитовано 2013-04-19. 
  3. Jennifer Merin. «Golden Trailer Awards 2012 Documentary Winners» (en). About.com. Архів оригіналу за 2013-04-22. Процитовано 2013-04-18. 
  4. Jennifer Merin. «Golden Trailer Awards - 2013» (en). About.com. Архів оригіналу за 2013-04-23. Процитовано 2013-04-22. 
  5. а б Chatelin Bruno (2008-05-10). «Winners of Golden Trailer Awards» (en). Filmfestivals.com. Архів оригіналу за 2013-04-22. Процитовано 2013-04-19. 
  6. Ravith Trinh (2006-06-14). «"M : i : III" meilleure bande-annonce!» (fr). AlloCiné. Архів оригіналу за 2013-04-22. Процитовано 2013-04-19. 
  7. а б Vinca Liane Jarrett (2001). «The 2nd Annual Golden Trailer Awards – A Forecast for Things to Come at the Academy Awards?» (en). vincajarrett.com. Архів оригіналу за 2013-04-22. Процитовано 2013-04-19. 
  8. Chatelin Bruno (2011-07-02). «“The Social Network” wins the 12th Annual Golden Trailer top Awards» (en). Filmfestivals.com. Архів оригіналу за 2013-04-22. Процитовано 2013-04-19. 
  9. а б John Anderson (2011-06-29). «Golden Trailer kudos: short and sweet» (en). Variety. Архів оригіналу за 2013-04-22. Процитовано 2013-04-18. 
  10. Chatelin Bruno (2008-05-10). «Golden Trailer Awards show» (en). Filmfestivals.com. Архів оригіналу за 2013-04-22. Процитовано 2013-04-19. 

Посилання[ред.ред. код]