Gymnocalycium borthii
| Gymnocalycium borthii Гімнокаліціум Борта | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Gymnocalycium borthii Koop. ex H.Till, 1987 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Gymnocalycium borthii (укр. Гімнокаліціум Борта, Гімнокаліціум борті)[2] — сукулентна рослина з роду гімнокаліціум (Gymnocalycium) родини кактусових (Cactaceae).
Історія[ред. | ред. код]
Вид вперше описаний німецьким ботаніком Гансом Тілєм[de] (нім. Hans Till, 1920—2012) у 1987 році у виданні нім. «Kakteen und Andere Sukkulenten» за назвою, запропонованою американським ботаніком Гарольдом Куповіцом[nl] (англ. Harold Koopowitz; нар. 1940).[3]
Етимологія[ред. | ред. код]
Видова назва дана на честь австрійського альпініста, одного з найвідоміших збирачів рослин і гімнокаліціумів зокрема Ганса Борта (нім. Hans Borth).[4]
Ареал і екологія[ред. | ред. код]
Gymnocalycium borthii є ендемічною рослиною Аргентини. Ареал розташований поблизу Квінеса у провінції Сан-Луїс.
Морфологічний опис[ред. | ред. код]
| Орган | Опис |
|---|---|
| Рослини | від приплюснуто-кулястих до коротко-столбовидних, сіро-зелені до фіолетово-коричневих, до 10 см заввишки і 9 см в діаметрі. |
| Коріння | |
| Стебло | |
| Епідерміс | |
| Ребра | 9-16 з округлими подбородкообразнимі буграми. |
| Ареоли | |
| Аксили | |
| Колючки | зазвичай 5, іноді до 9, гнучкі або жорсткі, прямі, одна колючка звернена вниз і її довжина до 2.5 см. |
| Квіти | воронкоподібні, білі з рожевою серединою, до 4.5 см завдовжки і 5 см в діаметрі. |
| Бутони | |
| Зовнішні пелюстки | |
| Внутрішні пелюстки | |
| Тичинки | |
| Маточка | |
| Плоди | веретеноподібні до 1.5 см в діаметрі. |
| Насіння |
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню[ред. | ред. код]
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[5]
Таксономія[ред. | ред. код]
Існує думка, що цей таксон належить до одного з підвидів Gymnocalycium gibbosum (Gymnocalycium gibbosum ssp. borthii (Koop. ex H.Till) G.J.Charles 2005)[6]. Однак Едвард Фредерік Андерсон — член Робочої групи Міжнародної організації з вивчення сукулентних рослин (IOS), колищній її президент у своїй фундаментальній монографії з родини кактусових «The Cactus Family» розглядає його як окремий вид — Gymnocalycium borthii[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [[[Біологічна класифікація|Классификация]] рода Gymnocalycium по [[Ганс Тілль|Х. Тиллю]] (Н. Till, 2003) (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 14 серпня 2020. Классификация рода Gymnocalycium по Х. Тиллю (Н. Till, 2003) (рос.)]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Kakteen und Andere Sukkulenten 38(8): 191. 1987.
- ↑ Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — С. 29. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
- ↑ Gymnocalycium borthii. CITES. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. (англ.)
- ↑ Gymnocalycium borthii. The Plant List. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 7.02.2020. (англ.)
- ↑ Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — С. 350. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
- Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
- John Pilbeam. Gymnocalycium. A Collector's Guide. — A.A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD, 1995. — 191 с. — ISBN 9789054101925. (англ.)
- Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 776 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
- Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
- Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Gymnocalycium borthii. Королівські ботанічні сади в К'ю. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 7.02.2020. (англ.)
- Gymnocalycium borthii. Desert-tropicals. Процитовано 7.02.2020.[недоступне посилання] (англ.)
- Gymnocalycium borthii. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 7.02.2020. (англ.)
- Gymnocalycium borthii. Cactiguide. Архів оригіналу за 21 листопада 2017. Процитовано 7.02.2020.(англ.)
- Gymnocalycium borthii. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). Процитовано 7.02.2020. (англ.)
- Gymnocalycium borthii. Plantsystematics. Процитовано 7.02.2020. (англ.)
- Gymnocalycium borthii Koop ex H.Till. Llifle. Encyclopedias of living forms. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 7.02.2020. (англ.)
- Gymnocalycium borthii. Gymnocalycium Galerie. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 7.02.2020. (фр.)
- Gymnocalycium borthii Koop ex H.Till 1987. Encyclopédie des Cactus, Plantes Grasses et Succulentes (укр. Енциклопедія кактусів, сукулентних рослин і трав)]. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 7.02.2020. (фр.)
- Gymnocalycium borthii. База данных по роду Gymnocalycium – Gymnocalycium Genus Database. Процитовано 7.02.2020. (рос.)
- Gymnocalycium borthii. Московський клуб любителів кактусів. Архів оригіналу за 12.06.2018. Процитовано 7.02.2020. (рос.)
- Gymnocalycium borthii Koop ex H.Till 1987. Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.). Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 7.02.2020. (рос.)
