HD106625

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
HD106625
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Ворон
Пряме піднесення 12h 15m 48,37s
Схилення -17° 32′ 30,9″
Видима величина (V) 2,58[1]
Характеристики
Спектральний клас B8 III
показник кольору U−B -0,35
яскравість B 2,490±0,003[2]
показник кольору B−V -0,107±0,002[2]
яскравість V 2,572±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,04
індекс m1 0,11
індекс c1 0,76
індекс Hβ 2,72[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 2,540[2]
Мінімальна яскравість 2,560[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -4,2± 2,6[3] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -159,58± 0,66[2] мас/рік

за схиленням: 22,31± 0,54[2] мас/рік

Паралакс (π) 19,78 ± 0,81[2] мас
Відстань 164,89 світлових років
50,56 парсек
Подробиці
Маса M
Ефективна температура 12000[4]  K
lg g 3.5[4]
Обертання Vsin(i)=30[5]км/сек
Інші позначення
γ Crv, 4 Crv, HD 106625, HIP 59803, HR 4662, BD-16 3424
Посилання
SIMBAD дані для HD106625


HD106625 (Гамма Ворона)хімічно-пекулярна зоря спектрального класу B8 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 2,6.[1] Це є четверта за яскравістю зоря у сузір'ї Ворона й, маючи третій клас світності, являється блакитним гігантом. Вона розташована на відстані біля 164,9 світлових років від Сонця[2] й наближається до нас зі швидкістю біля 4 км/сек[3].

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Дана зоря обертається відносно повільео навколо своєї осі зі швидкістю Vsin(i) = 30 км/сек[5]. Зовнішні шари атмосфери HD106625 є досить гарячими й мають ефективну температуру біля 12000К[4]. Гравітаційне прискорення на поверхні зорі є відносно малим (lg(g) = 3.5[4]), що може свідчити про її значний радіус.

Пекулярний хімічний склад[ред.ред. код]

Зоряна атмосфера HD106625 має підвищений вміст Hg[1], Be, B, P, Mn, Cu та Ga[4]. Вміст Al, Zn є більш ніж в десять раз менший[4] за їх вміст в атосфері Сонця.

Магнітне поле[ред.ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 29,0± 46,0 Гаус.[6]


Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б GONTCHAROV G.A., Pulkovo compilation of radial velocities for 35495 stars in a common system, 2006 Astron. Lett., 32, 759-771
  4. а б в г д е Fremat, Y.; Houziaux, L., Elemental abundances in the Hg-Mn star γ Corvi, 1997 Astronomy and Astrophysics, v.320, p.580-585
  5. а б ABT H.A.; LEVATO H.; GROSSO M., Rotational velocities of B stars, 2002 Astrophys. J., 573, 359-365
  6. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.