HD213918

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD213918
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 22г 34х  7,28с
Схилення +39° 20′  7,9″
Видима величина (V) 8,71[1]
Характеристики
Спектральний клас B7/?
показник кольору U−B -0,50
яскравість B 8,624±0,011[2]
показник кольору B−V -0,046±0,007[2]
яскравість V 8,675±0,014[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,02
індекс m1 0,14
індекс c1 0,37
індекс Hβ 2,74[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 8,620[2]
Мінімальна яскравість 8,750[2]
Період фотометричної
змінності зорі
1,43[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 0,07± 1,22[2] мас/рік

за схиленням: -7,80± 1,08[2] мас/рік

Паралакс (π) 0,88 ± 1,21[2] мас
Відстань 3706,32 світлових років
1136,36 парсек
Подробиці
Маса M
Інші позначення
HD 213918,

HIP 111400, BD+38 4801,

GSC 3201-1096
Посилання
SIMBADдані для HD213918

HD213918 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 8,7.[1] Вона розташована на відстані близько 3706,3 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас B7. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,43 доби в межах від Hmin= 8,75 до Hmax= 8,62.[2]


Пекулярний хімічний склад[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD213918 має підвищений вміст Sr .[1]


Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 1751,1± 381,3 Гаус.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631