HR 6819

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HR 6819.jpg
Історія дослідження
Дані спостережень
(Епоха J2000.0[1])
Пряме сходження Шаблон:AstroCoord
Схилення Шаблон:AstroCoord
Астрометрія
Радиальна швидкість (Rv)  км/c
Шаблон:Картка/блок з маркерами
Спектральні характеристики
Шаблон:Картка/блок з маркерами
Фізичні характеристики
Маса  M
Радіус  R
Вік  років
Температура  K
Світність  Шаблон:Світність Сонця
Елементи орбіти
Період (P)  років
-
Шаблон:Картка/коди у каталогах
Інформація у базах даних
Зоряна система
Зоря має кілька компонентів
Їх параметри:

Шаблон:Зоря/ВД-компонентШаблон:Зоря/ВД-компонентШаблон:Зоря/ВД-компонентШаблон:Зоря/ВД-компонентШаблон:Зоря/ВД-компонент


Є також інші компоненти
-
Шаблон:Картка/вікідані

Шаблон:AstroCoordШаблон:Немає зображенняШаблон:Сузір'я астрономічного об'єктаПомилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata/category».Шаблон:Перевірка астрокоординат

HR 6819 (також відома як HD 167128 або QV Телескопа, QV Telescopii) — потрійна зоряна система, що знаходиться у південному сузір'ї Телескоп, а саме у його південно-західній частині, біля межі з сузір'ями Павич і Жертовник. Система виглядає як досить тьмяна змінна зоря, видима неозброєним оком; видима зоряна величина варіюється від 5,32 до 5,39. Знаходиться на відстані приблизно 1120 світлових років від Сонця і віддаляється від нас зі швидкістю приблизно 9,4 км/с.

У дослідженні, опублікованому у травні 2020 року, стверджується, що QV Telescopii містить чорну діру, і у випадку повного підтвердження даної гіпотези HR 6819 стане найближчою до Сонця відомою чорною дірою (а також першою, що розташована у системі, видимій неозброєним оком).[2]

Спостерігати систему можна лише на південь від 33-го градусу північної широти.

Каталогізація[ред. | ред. код]

HR 6819 — це позначення даного об'єкта у Каталозі яскравих зір. У Каталозі Генрі Дрейпера система записана як HD 167128, а у каталозі об'єктів телескопа Гіппаркос — як HIP 89605.[3] Через те, що яскравість об'єкта варіюється, назва записується[en] як QV Telescopii, таким чином позначаючи, що це 330-та підтверджена зоря змінної яскравості (за винятком зір з позначеннями Баєра) у сузір'ї Телескоп.[4]

Компоненти системи[ред. | ред. код]

Широкоформатне зображення QV Telescopii у сузір'ї Телескоп
Зображення художника: потрійна система QV Телескопа з чорною дірою у центрі

HR 6819 — ієрархічна потрійна зоряна система, що містить класичну Be-зорю, позначену B, з невідомим поки періодом обертання, і внутрішню систему, що складається з зорі класу B III (період 40,3 днів, позначена як Aa) і чорної діри без акреційного диска (масою від 5,4 сонячник), позначену як Ab.[5]

HR 6819 вважалася одиничною зорею[6] до 2009-го року, коли астроном Моніка Майнц (Monika Maintz) у своєму дослідженні з'ясувала, що спектр об'єкта містить сигнатуру двох зір. Втім, ґрунтовному аналізу заважала обмежена видимість системи. Група астрономів, очолювана Томасом Рівініусом (Thomas Rivinius) здійснила більш точні виміри радіальної швидкості, на основі яких було зроблено висновок про існування у системі невидимої stellar-mass black hole.[5]

QV Tel Aa[ред. | ред. код]

Головний компонент системи Aa (раніше позначався A[5]) — зоря класу B III, блакитний гігант, масою від 5 до 6 сонячних, і температурою 16…18 кілокельвін. Ця зоря і інша зоря-компаньйон (невидима з Землі) формують подвійну зорю з періодом приблизно 40,33 днів.[5]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Collaboration G. Gaia DR2 — 2018. — Vol. 1345.
  2. «Практично у вас на подвір'ї»: чорна діра так близько, що її можна знайти без телескопа. BBC. 9 травня 2020. 
  3. HD 167128. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних[en]. Процитовано 2020-02-14. 
  4. Samus, N.N.; Kazarovets, E.V.; Durlevich, O.V.; Kireeva, N. N.; Pastukhova, E.N. (2017). General Catalogue of Variable Stars. Astronomy Reports. 5.1 61 (1): 80–88. Bibcode:2017ARep...61...80S. doi:10.1134/S1063772917010085. 
  5. а б в г Rivinius, Th.; Baade, D.; Hadrava, P.; Heida, M.; Klement, R. (2020). A naked-eye triple system with a nonaccreting black hole in the inner binary. Astronomy & Astrophysics 637 (L3): 11. Bibcode:2020A&A...637L...3R. arXiv:2005.02541. doi:10.1051/0004-6361/202038020. 
  6. Eggleton, P.P.; Tokovinin, A.A. (September 2008). A catalogue of multiplicity among bright stellar systems. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 389 (2): 869–879. Bibcode:2008MNRAS.389..869E. arXiv:0806.2878. doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13596.x. 

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "GaiaDR2", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "vsx", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Hiltner1969", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Anderson2012", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Houk1979", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Arcos2018", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Tetzlaff2011", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "brown1997", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Jaschek1982", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.