Павич (сузір'я)

Павич
Павич
Латинська назва	Pavo
Род. відмінок	Pavonis
Скорочення	Pav
Пряме піднесення	20год хв
межі	від 17год 30хв до 21год 20хв
Схилення	−65° '
межі	від -75° ' до -57° '
Площа	378 кв.град.(44)
Зорі	1 яскравіших від 3m 28 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря	Пікок (α Павича) 1,94m
Метеорні потоки	Дельта-Павоніди
Суміжні сузір'я	Октант Райський Птах Жертовник Телескоп Індіанець
Спостерігається в широтах між +15° i −90°
Існує з 1598. Запропоноване Планціусом

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Павич.

Павич неозброєним оком.

Пави́ч (лат. Pavo) — сузір'я південної півкулі неба. Містить 79 зір, видимих неозброєним оком.

Історія

Запропоноване Петером Планціусом у 1597 році на основі спостережень Пітера Дірксзоона Кейсера і Фредеріка де Гоутмана. Вперше з'явилося в Уранометрії Йоганна Байєра у 1603 році.

Зображення сузір'я Павича із зоряного каталогу Яна Гевелія Уранографія, 1690 рік.

1836 року астроном Джон Гершель уперше відкрив в сузір'ї Павича лінзоподібну галактику, яка отримала назву NGC 6684. На новому зображенні, отриманому 2023 року з космічного телескопа Габбл, можна побачити, який вигляд має ця лінзоподібна галактика, розташована на відстані близько 44 млн світлових років від Землі.

В Австралії частину сузір'я іноді називають Каструлею (англ. the Saucepan). Його використовують для визначення напрямку на південь за зорями.

Окремі зорі

• δ Павича — близька, подібна до Сонця зоря.
• φ² Павича — має непідтверджену екзопланету^{[джерело?]}.

Див. також

Список зірок сузір'я Павича

Джерела

• Павич // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 338. — ISBN 966-613-263-X.

Посилання

WIKISKY.ORG: Павич [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]