Hieracium chlorocephalum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Hieracium chlorocephalum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Рід: Нечуйвітер (Hieracium)
Вид:
H. chlorocephalum
Біноміальна назва
Hieracium chlorocephalum
R.Uechtr., 1872
Синоніми

Hieracium pallidifolium Čelak.

Hieracium chlorocephalum — вид рослин із родини айстрових (Asteraceae).

Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Квіткова голова (кошик)

Багаторічна трав'яниста рослина з прямим простим стеблом, зазвичай виростає у висоту від 20 до 40 см. Стебло волосисте, особливо внизу. Листки жорсткі, світло-зелені, від волохатих до лисих. Приземна розетка складається з 1–3 листків, але на момент цвітіння вони можуть бути вже сухими. Вони на довгих ніжках, завдовжки від 9 до 13 см, пластина еліптична чи ланцетна, у нижній і середній частині неправильно-зубчаста. Стебла листків від 3 до 6, розподілені рівномірно, нижні на ніжках, верхні дрібніші й сидячі. Синцвіття найчастіше має від 1 до 4 гілок, вкритими розкиданими залозками й численними зірчастими волосками, і від 1 до 7 (рідше до 12) кошиків. Обгорткові приквітки помітно розширюються до основи, зверху тупо загострені, темно-сірі, внутрішні помітно світло смугасті; вони вкриті розкиданими темними простими волосками й залозами, лише біля основи з ізольованими зірчастими волосками. Язички жовті, плоскі, завдовжки до 16 мм. Плоди коричнево-чорні, завдовжки від 3 до 3.5 мм.

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Зростає у Європі (Австрія, Чехія, Словаччина, Німеччина, Польща, Румунія, Україна)[1][2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hieracium chlorocephalum. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 14.04.2022. (англ.)
  2. Hieracium chlorocephalum. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14.04.2022. (англ.)