Honeywell TPE331
| TPE331 / T76 | |
|---|---|
_TPE331-14.jpg)
| |
| TPE331-14 | |
| Тип | Турбогвинтовий двигун |
| Походження |  США
|
| Виробник | Garrett AiResearch |
Honeywell TPE331 (військове позначення: T76) — турбогвинтовий двигун. Спочатку він був розроблений у 1950-х роках компанією Garrett AiResearch, а з 1999 року виробляється компанією Honeywell Aerospace. Потужність двигуна коливається від 575 до 1 650 кінських сил на валу (429 до 1 230 кВт)[1][2][3].
Дизайн і розробка[ред. | ред. код]
Garrett AiResearch розробив TPE331 з нуля в 1959 році для військових[4]. «Розроблений як двигун потужністю 575 кінських сил, він не був зменшеною версією більшого двигуна, як пропонували конкуренти»[5]. TPE331 виник в 1961 році як газова турбіна («331») для живлення вертольотів[5]. Вперше він був запущений у виробництво в 1963 році[6]. Більше 700 було відправлено до кінця 1973 року[5]. Він був розроблений як турбовальний (TSE331)[7] і турбогвинтовий (TPE331), але турбовальна версія так і не надійшла у виробництво. Перший двигун був виготовлений у 1963 році, встановлений на Aero Commander у 1964 році та запущений у виробництво на Aero Commander Turbo Commander у червні 1965 року.
Продуктивність[ред. | ред. код]
715 shp TPE331-6, який використовується в Beechcraft King Air B100, має 400 год. інтервал очищення паливних форсунок, 1800 год. інтервал перевірки гарячої секції та 5400 год. міжремонтний час затвердження можливе за 3000 год. HSI і 6000 год. капітальний ремонт і резерви двигуна дешевші, ніж для PT6A[8].
Встановлення[ред. | ред. код]
- Aero/Rockwell Turbo Commander 680/690/840/980/1000
- Antonov An-2
- Antonov An-38
- Ayres Thrush
- BAe Jetstream 31/32
- British Aerospace Jetstream 41
- Beech B100 King Air
- CASA C-212 Aviocar
- Cessna 441 Conquest II
- Comp Air 9
- Conroy Stolifter
- Dornier 228
- Fairchild Swearingen Metroliner
- General Atomics MQ-9 Reaper
- Grob G 520
- HAL HTT-40
- Kestrel K-350
- Mitsubishi MU-2
- North American Rockwell OV-10 Bronco
- Pilatus/Fairchild PC-6C Turbo-Porter
- Piper Cheyenne 400
- Short SC.7 Skyvan
- Short Tucano (EMB-312S Tucano)
- Swearingen Merlin
Оснащений TPE-331s як заміна оригінальних двигунів[ред. | ред. код]
- Beechcraft Model 18
- Cessna 208 Caravan
- Cessna 337 Skymaster
- de Havilland Canada DHC-2 Beaver
- de Havilland Canada DHC-3 Otter
- de Havilland DH.104 Dove
- FMA IA 58 Pucará
- Grumman Ag Cat
- Grumman S-2 Tracker
- Marsh S-2F3AT Turbo Tracker
- Handley Page Jetstream
- PAC Fletcher
- Sikorsky H-19 Chickasaw
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
- Тип: Одновальний турбогвинтовий з вбудованою коробкою передач
- Довжина: 46 inches (1,200 mm) (TPE331-43A),[6] 42.82 in (1,088 mm) (TPE331-10)[9]
- Діаметр: 21 inches (530 mm) (TPE331-43A)[6]
- Суха маса: 336 lb (152 kg) (TPE331-43A),[6] 385 lb (175 kg) (TPE331-10)[9]
Компоненти[ред. | ред. код]
- Компресор: двоступеневий відцентровий
- Камери згоряння: Зворотні кільцеві
- Турбіна: Триступенева осьова
Продуктивність[ред. | ред. код]
- Maximum power output: 575 hp (429 kW) (TPE331-43A),[6] 940 hp (700 kW) (TPE331-10)[9]
- Загальний коефіцієнт тиску: 10.55:1 (TPE331-10)[9]
- Питома витрата палива: 0.534 lb/(hp⋅h) (325 g/kWh) (TPE331-10)[9]
- Співвідношення потужності до ваги: 1.71 hp/lb (2.81 kW/kg) (TPE331-43A),[6] 2.44 hp/lb (4.01 kW/kg) (TPE331-10)[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ TPE331 Spec Chart. Honeywell Aerospace. Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
- ↑ TPE. Products & Services. Honeywell Aerospace. Архів оригіналу за 8 вересня 2010.
- ↑ TPE331-14 Turboprop Engine (PDF). Honeywell Aerospace. 10 липня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
- ↑ (Пресреліз). Phoenix, Arizona.
{{cite press release}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ а б в Schoneberger, William A.; Scholl, Robert R. H. (1985). Out of Thin Air: Garrett's First 50 Years. Garrett Corporation. с. 153, 174—175, 203. ISBN 9780961702908.
- ↑ а б в г д е Garrett TPE331. Collection. Canadian Museum of Flight. Архів оригіналу за 4 липня 2019.
- ↑ Wilkinson, Paul H. (1964). Aircraft engines of the World 1964/65 (вид. 20th). London: Sir Isaac Pitman & Sons Ltd. с. 43.
- ↑ George, Fred (30 січня 2017). Used Aircraft Report: Beech King Air B100. Business & Commercial Aviation. Aviation Week Network.
- ↑ а б в г д е TPE331-10 Turboprop Engine (PDF). Honeywell Aerospace. April 2006. Архів оригіналу (PDF) за 19 липня 2012.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Leyes, Richard A., II; Fleming, William A. (1999). [[[:Шаблон:GBurl]] The history of North American small gas turbine aircraft engines]. Reston, VA: National Air and Space Museum and American Institute of Aeronautics and Astronautics (AIAA). ISBN 1-56347-332-1. OCLC 247550535.
- McClellan, J. Mac (July 1983). [[[:Шаблон:GBurl]] Turboprop progress: Garrett stakes its fortune on engines that offer reliability with minimum maintenance]. Flying. Т. 110, № 7. с. 31—32. ISSN 0015-4806.
- Frignac, J-P.; Privoznik, E. J. (March 12–15, 1979). The growth and evolution of the TPE331. Gas Turbine Conference & Exhibit & Solar Energy Conference. doi:10.1115/79-GT-164. ISBN 978-0-7918-7968-9. OCLC 8518974705.
Посилання[ред. | ред. код]
- TPE 331 Програми захисту витрат
- Конверсії двигуна TPE 331
- Залежність потужності та витрати палива від висоти та швидкості для версії 10. ( Архів )
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.svg){kind=small}
