Гілоцереус
| Гілоцереус | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Hylocereus triangularis[1] (L.) Britton & Rose, 1909 | ||||||||||||||||||||
|
18-20 видів | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Гілоцереус,[2] плодоносний кактус (Hylocereus) — рід епіфітних повзучих чагарнико-подібних рослин з родини кактусові (Cactaceae). Рід включає 18 видів,[3] за іншими даними 20 видів[4]. Сучасні дослідження молекулярної філогенетики показують, що Hylocereus не становить однієї клади, тобто її види походять від різних предків. Деякі види гілоцереус формують одну кладу з селеніцереус). Тому ймовірно ці роди буде реорганізовано після подальших досліджень.[5]
Будова[ред. | ред. код]
Довгі тригранні стебла досягають до 10-12 м довжини. На стеблах є додаткові коріння, якими рослина може розмножуватися, утворюючи великі чагарники. Колючки м'які короткі (0,1-1 см завдовжки), у деяких видах зовсім відсутні. Білі воронкоподібні квіти, діаметром 10-30 см, розпускаються вночі. Це одні з найбільших квітів у родині Кактусові. У Hylocereus polyrhizus квітки в діаметрі сягають 40 см. Плоди вкриті лусками. Плід Hylocereus undatus має білу м'якоть та маленьке чорне насіння.
Види[ред. | ред. код]
- Hylocereus calcaratus
- Hylocereus costaricensis
- Hylocereus escuintlensis
- Hylocereus megalanthus
- Hylocereus minutiflorus
- Hylocereus monacanthus
- Hylocereus ocamponis
- Hylocereus setaceus
- Hylocereus stenopterus
- Hylocereus triangularis
- Hylocereus trigonus
- Hylocereus undatus
Використання[ред. | ред. код]
Плоди деяких видів можна їсти. Широковідомі під назвою «Пітайа» та «Фрукт-дракон». Не зважаючи на красивий вигляд, м'якоть плодів не має визначеного смаку. В домашніх умовах вирощують Гілоцереус хвилястий (Hylocereus undatus) та Гілоцереус трикутний (Hylocereus triangularis).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20170202112736/http://www.tropicos.org/Name/40029261 Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] Hylocereus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду] (англ.)
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ Гілоцереус (Hylocereus) - Кактуси та сукуленти - Каталог рослин - Сайт-енциклопедія кімнатних рослин. cvitka.com. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
- ↑ Питахайя, питайя, плодоносящий кактус, драконовый фрукт (Hylocereus undatus, Dragon fruit). Уход за плодоносящим кактусом: содержание и размножение. ukrcvetochki.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015.
- ↑ Bárcenas, Rolando T.; Yesson, Chris; Hawkins, Julie A. (1 жовтня 2011). Molecular systematics of the Cactaceae. Cladistics (англ.). Т. 27, № 5. с. 470—489. doi:10.1111/j.1096-0031.2011.00350.x. ISSN 1096-0031. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гілоцереус (Hylocereus) // https://web.archive.org/web/20150623081542/http://cvitka.com/publ/gilocereus_hylocereus/9-1-0-169
| ||||||||