Оливник короткопалий
| Оливник короткопалий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Hypsipetes amaurotis (Temminck, 1830) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus amaurotis Ixos amaurotis Microscelis amaurotis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Оли́вник короткопалий[2] (Hypsipetes amaurotis) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Мешкає в Східній Азії[3]. Виділяють низку підвидів.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 28 см, з яких від 11 до 12,5 см припадає на довгий хвіст. Розмах крил становить 40 см. Забарвлення переважно сіро-коричневе, на щоках помітні коричневі плями, на голові невеликий чуб. Представники південних підвидів мають темніше забарвлення, ніж представники північних підвидів (відповідно до правила Глогера). Короткопалим оливникам притаманний гучний, писклявий щебет.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють дванадцять підвидів:[4]
- H. a. amaurotis (Temminck, 1830) — південь Сахаліну, Японія, Корея;
- H. a. matchiae (Momiyama, 1923) — південь Кюсю;
- H. a. ogawae Hartert, E, 1907 — північні острови Рюкю;
- H. a. pryeri Stejneger, 1887 — центральні острови Рюкю;
- H. a. stejnegeri Hartert, E, 1907 — південні острови Рюкю;
- H. a. squamiceps (Kittlitz, 1830) — острови Оґасавара;
- H. a. magnirostris Hartert, E, 1905 — острови Кадзан;
- H. a. borodinonis (Kuroda, Nagamichi, 1923) — острови Дайто;
- H. a. nagamichii Deignan, 1960 — Тайвань, острів Ланьюй;
- H. a. batanensis Mearns, 1907 — острови Батан[en], Івухос[en], Сабтанґ[en], Бабуян[en] і Кларо (крайня північ Філіппін);
- H. a. fugensis Ogilvie-Grant, 1895 — острови Далупірі[en], Калаян[en] і Фуґа[en] (Філіппіни на північ від Лусону);
- H. a. camiguinensis McGregor, 1907 — острів Каміґуїн[de] (Філіппіни на північ від Лусону).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Короткопалі оливники поширені на Сахаліні, в Японії, Кореї, на північному сході Китаю, на Тайвані і на філіппінських островах Бабуян[en] і Батанес. Це перелітний вид, що зимує на півдні свого ареалу. В останні десятиліття, через зміни в сільському господарстві, короткопалі оливники зимують в північніших районах, ніж раніше. Під час міграцій утворюють великі зграї, шкодячи посівам.
Поведінка[ред. | ред. код]
Влітку короткопалі оливники живляться переважно комахами, а взимку — плодами і насінням[5][6]. Також взимку вони живляться нектаром квіток камелії, беручи таким чином участь в запиленні рослин.
Короткопалі оливники гніздяться в період з травня по вересень. Гнізда роміщуються на деревах. В кладці близько 5 яєць. Інкубаційний період триває 12-14 днів, пташенята покидають гніздо на 10-11 день. Батьки продовжують піклуватися про пташенят ще 1-2 місяці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Hypsipetes amaurotis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Hooper, Rowan (12 травня 2005). Brown-eared bulbul. The Japan Times. Процитовано 3 червня 2020.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ Brazil, Mark Noisy bulbuls change with the seasons March 8, 2016 Japan Times Retrieved 22 August 2016
- ↑ Japan Bird Research Association – Brown-eared Bulbul Retrieved 22 August 2016
Посилання[ред. | ред. код]
- Damage to Crops by Birds study at Okinawa University
- ヒヨドリ - 日本の鳥百科
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |