Hystrix indica

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Hystrix indica
Hystrix indica.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Підряд: Їжатцевиді (Hystricomorpha)
Родина: Їжатцеві (Hystricidae)
Рід: їжатець (Hystrix)
Вид: Їжатець індійський
Біноміальна назва
Hystrix indica
Kerr, 1758
Мапа розповсюдженості виду Hystrix indica
Мапа розповсюдженості виду Hystrix indica
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hystrix indica
ITIS logo.jpg ITIS: 584682
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hystrix indica

Їжатець індійський (Hystrix indica) — вид гризунів із родини їжатцеві роду їжатець (Hystrix).


поширення[ред.ред. код]

Населяє ліси, скелясті пагорби, чагарники тропічних і помірних широт, луки, орні землі, плантації, сади і яри у країнах близького сходу, південної і центральної Азії, в тому числі на острові Шрі-Ланка. У Гімалаях вони досягають висоти до 2400 метрів. Ім'я indica стосується Індії, де цей вид був вперше описаний. Каріотип: 2n=60.

Зовнішня морфологія[ред.ред. код]

Морфометрія Довжина голови й тіла: 70-90 сантиметрів, довжина хвоста: 8-10 см, вага: 10-17 кг.

Опис Тіло кремезне й добре пристосоване до копання з широкими ступнями й довгими кігтями. Поверхня спини вкрита голками які сягають в довжину 30-40 см. Під довшими й тоншими голками лежить шар коротких й товстих. Кожна голка має коричневий або чорний колір, зі смугами білого кольору. Колючки різняться по довжині; на шиї та плечах голки найдовші, досягаючи 15-30 см в довжину. Хвіст покритий коротшими і білішими колючками. Серед них є довші, порожнисті; їжатець трясе ними щоб попередити потенційних хижаків.

Відтворення[ред.ред. код]

Вагітність для виду, в середньому, триває 240 днів; може відбуватись раз на рік. Розмір потомства від двох до чотирьох. Молодь народжуються з відкритими очима, а тіло покрите короткими м'якими колючками. Як правило індійський їжатець моногамний; потомство залишається з обома батьками протягом року.

Поведінка[ред.ред. код]

Він проводить велику частину дня у своїй норі, виходячи за продовольством уночі, або при потребі у сутінках. Притулок знаходить у печерах, між скель, або в норах. Нори, як правило, побудовані ним самим, з довгим вхідним тунелем, кількома виходами і великою внутрішньою камерою. Обгризені кістки і більшість викопаної землі, як правило, залишає біля входу. Бурчання індійського їжатця нагадує бурчання свині.

Поведінка при загрозі[ред.ред. код]

При роздратуванні чи стривоженні індійський дикобраз підіймає колючки і гримить порожнистими колючками на хвості. Якщо порушення спокою триває, він атакує задом наперед і б'є спиною ворога. Це занурює голки глибоко у супротивника, що часто призводить до тяжких травм або смерті. Більшість пошкоджень робиться короткими голками, що приховане під довшими, тоншими голками на хвості й спині. Досить часто ці голки вбивають і залишаються в жертві.

Місце в харчовому ланцюзі[ред.ред. код]

Основним джерелом їжі для індійського їжатця є рослинний матеріал усіх видів, включаючи фрукти, зерно і коріння, в тому числі сільськогосподарські культури. Відомо також, що вони жують кістки задля корисних речовин (наприклад, кальцію), які потрібні для росту хребта. Іншими основними хижаками для нього є великі кішки. Іноді знаходять тигрів і леопардів, які загинули від голок індійського їжатця, який захищався.

Відносини з людиною[ред.ред. код]

Місцеві жителі вважають, що H. indica може кидати свої голки в нападників як дротик, проте це помилкове уявлення. Стривожені, вони брязкають голками, щоб зробити попереджувальний звук. У ході цього процесу деякі зі старих голок можуть впасти, що може призвели до цієї віри. Ці тварини вважаються сільськогосподарськими шкідниками на думку місцевих жителів, які також використовують їх для харчування. Аль Мнейсах, село в північній частині Йорданії, отримало назву від назви цього виду.

Примітки[ред.ред. код]

  1. (англ.) Lunde, D., Aplin, K. & Molur, S. (2008). Hystrix brachyura. 2008 Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. МСОП 2008. Переглянуто 5 січня 2009.

Джерела[ред.ред. код]

Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.