Їжатцеві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Їжатцеві
Час існування: ранній міоцен — сучасність
Hystrix cristata
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Гризуни (Rodentia)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Підряд: Їжатцевиді (Hystricomorpha)
Родина: Їжатцеві (Hystricidae)
Fischer, 1817
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Hystricidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hystricidae
EOL logo.svg EOL: 8696
ITIS logo.svg ITIS: 584571
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 10135
Fossilworks: 42009

Їжатцеві (лат. Hystricidae) — родина гризунів, що налічує 3 роди і 11 видів тварин, котрі проживають в Африці (окрім Мадагаскару), південній Азії й Італії (Hystrix cristata, можливо, ввезений римлянами). Найранніший знайдений викопний матеріал належить міоцену Європи. Вони в основному вегетаріанці; наземні й нічні тварини.

Родинні групи[ред.ред. код]

Родина їжатцевих відноситься до підряду Їжатцевиді (Hystricomorpha), до складу якого також включають представників родин кавієві (Caviidae), агутієві (Dasyproctidae), шиншилові (Chinchillidae), аброкомові (Abrocomidae), пакові (Cuniculidae) та ін.

Нерідко їжатцевих (Hystricidae) об'єднують у спільну групу з еретизоновими, або голкошерстовими (Erethizontidae) через їхню схожість у розвитку голчастого покриву. В літературі для такого об'єднаного таксону поширена назва "дикообраз". Попри це, така схожість є наслідком паралелізму, і розвиток голчастих покривних утворів характерних для багатьох груп підряду їжатцевидих. Тепер родини Hystricidae та Erethizontidae відносять до різних парврядів:

Зовнішність[ред.ред. код]

Їжатцеві — це середніх розмірів або великі гризуни, що мають коренасту будову тіла, довжина хвоста не більше половини довжини тіла й голови, кінцівки короткі; спину, боки, частину хвоста покривають голки чи шипи аж до 35 см довжиною. Діапазон довжини голови й тіла: 35–93 см, довжини хвоста: 2.5–26 см; вага: 1.5–30 кг.

Таксономія[ред.ред. код]

Родини налічує три роди і 11 видів.

Поведінка[ред.ред. код]

Їжатці, на відміну від своїх дендрофільних родичів з Нового світу (Erethizontidae), доволі повільні й наземні тварини. Вони переважно нічні. Пожива складається переважно з різноманітної рослинної їжі, це може бути диня, виноград, манго, ананас, цукрова тростина, але обгризання кісток і харчування падлом також за ними помічається. Також вони часто обгризають кору та стовбури дерев для регулювання зношування зубів. Головні вороги: дикі коти, хижі птахи, гієни, пітони, а також люди, які вбивають їжатців заради м'яса, заради прикрас чи амулетів, або тому що вважають їх шкідниками господарства, бо вони обгризають стовбури дерев.

Місця проживання[ред.ред. код]

Поширені в південній Європі, південній Азії (в тому числі на багатьох островах), великій частині Африки. Можуть проживати в пустелях, кам'янистих ділянках, горах, саванах, серед орних земель, у лісах. Часто використовують покинуті глибокі нори інших тварин; також живуть у печерах, ущелинах, порожнистих деревах або глибоких норах, які вони викопали самі.

Джерела[ред.ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.