M197 Gatling gun

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
M197 Gatling gun
Gatling gun M197-uh1d20mm.jpg
Тип електрична багатоствольна гармата
Походження  Сполучені Штати
Історія використання
На озброєнні 1967—н.ч.
Оператори  КМП
Історія виробництва
Виробник General Dynamics Armament Systems
Характеристики
Вага 60 кг

Набій 20 × 102 мм
Вага набою 20 мм
Стволи 3 стволи (прогресуючі параболічні нарізи, 9 канавок)
Темп вогню До 1500 пострілів/хв[1]
Дульна швидкість 1,030 м/с

Commons-logo.svg M197 Gatling gun у Вікісховищі

M197 електрична гармата — триствольна електрична роторна гармата системи Гатлінга яку використовують у Збройних силах США.

Розробка[ред. | ред. код]

M197 електрична гармата була розроблена для використання у армії США на вертольотах-ганшипах. Розробку було розпочато у 1967 після появи досвіду використання мініганів калібру 7,62 мм під час війни у В'єтнамі на ганшипаш. M197 є полегшеною версією гармати General Electric M61 Vulcan, з трьома стволами замість ста двадцати трех . Максимальний темп вогню складає одну чверть від темпу гармати Vulcan, це зроблено для зменшення віддачі для легких літальних апаратів. Гармата використовує боєприпаси Vulcan M50 та PGU серії калібру 20 мм.

Історія[ред. | ред. код]

M197 була прийнята на службу на пізніх версіях вертольоту AH-1 Cobra, у складі збройних підсистемах M97 або A/A49E-7 і було встановлено на вертикальній турелі на літаку корпусу морської піхоти YOV-10D Bronco NOGS. Вона також є основою блоку GPU-2/A, який складається з гармати, батареї та електричного мотору привода і 300 набоїв у безланцюговій стрічці.

На вертольоті Cobra зброя має магазин на 700 набоїв у стрічці, з загальною кількістю у системі живлення 750 набоїв. Вона має циклічний темп стрільби 730+-50 набоїв за хвилину. Стандартною практикою є стрільба з гармати чергами по 30-50 пострілів. При веденні автоматичної стрільби у зависанні через віддачі важко втримати вертоліт на місці.

M197 залишається на останніх версіях ганшипів AH-1W Cobra і AH-1Z Viper. Також роторний привід зброї доволі тихий, живлення доволі добре, але інколи: пілоти повідомляли про високий відсоток заклинювань (іноді більше за 30%). КМП і виробник провели роботи по виправленню цієї проблеми і у 2011 безланцюгова система живлення розроблена у Meggit Defense Systems була встановлена на AH-1W та Zulus. Система розрахована на 650 +/-3 набоїв у арсеналі з приблизно 40 набоями у шахті живлення.

M197 також встановлений як підфюзеляжна турель на вертольоті Agusta A129 Mangusta на 500 набоїв.[2]

Гармата XM301 була покращеною версією M197 яка повинна була встановлюватися на вертоліт RAH-66 Comanche.

Теперішнім підрядником зброї є General Dynamics Armament Systems.

Іран заявляв, що збив один іракський винищувач МіГ-21 14 лютого 1986 під час ірано-іракської війни за допомогою гармати M197 яка була встановлена на AH-1J Internationals. Гармату також використовували під час повітряних боїв між іранськими Ah-1J та іракськими (зазвичай Мі-24 та Gazelles).

Боєприпаси[ред. | ред. код]

Позначення Тип Вага снаряду [г] Вага заряду [г] Дулова швидкість [м/с] Опис
M53 API ? 4.2 г запальний[3] 1030 Проникнення 6,3 мм ГКБ при куті 0-градусів влучанні і дальності 1000 м.[3]
M56A3/A4 HEI 102[4] 9 г фугас (RDX/wax/Al) і 1,5 г запальний[3][4] 1030 Детонатор у носі снаряда, без трасера. Ефективний радіус ураження осколками  2 м,[3] дальність вражаючої дії осколків 20 м.[4] Пробиття ГКБ товщиною 12,5 мм при куті зустрічі 0 градусів на дальності 100 м [3]
M242 HEI-T ? ? ? Схожий на серію фугасних снарядів M56, але з трасуючими елементами.[3]
M246 HEI-T 102[4] 8,0 г фугас[4] ? Детонатор з носовим трасером M168 зенітної гармати з самознищенням після 3-7 сек після пострілу.
M940 MPT-SD 105 [4] 9 г A-4/RDX/wax[4] 1050 Багатоцільовий бездетонаторний снаряд, фугас приводиться у дію за допомогою запалювального заряду який розташований у носі. Самознищення снаряда після згоряння трасеру. Пробивання ГКБ 12,5 мм при ураженні під кутом 0 градусів на дистанції 518 м або 6,3 мм під кутом зустрічі 60 градусів і дальності 940 м.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]