M134 Minigun
| М134 Minigun | |
|---|---|
 | |
| Тип | Багатоствольний кулемет |
| Походження |
 США |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1963 — дотепер |
| Оператори |
 Велика Британія |
| Війни | В'єтнамська війна та ін. |
| Історія виробництва | |
| Розробник | General Electric |
| Розроблено | 1960 |
| Виробник | General Electric, Dillon Aero INC, DeGroat Tactical Armaments, Garwood Industries |
| Виготовлення | 1960 |
| Характеристики | |
| Набій | 7.62 × 51мм NATO |
| Калібр | 7,62 |
| Дія | електропривод потужністю 1,5 кВт |
| Темп вогню | 3000-6000 |
| Дульна швидкість | 869 |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 500 |
| Максимальна |
300 (ефективна) 1500 (забійна) 3000 (політ кулі) |
| Система живлення | роз'ємно — ланкова кулеметна стрічка |
|
| |
M134 Minigun у Вікісховищі | |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
M134 Minigun (з англ. M134 Mінігармата; також М134 Мініган; скорочено M134 (позначення в американській армії), Minigun або Мініган) — назва сімейства багатоствольних скорострільних кулеметів, побудованих за схемою Гатлінга.
Історія[ред. | ред. код]
У зв'язку з надходженням на озброєння армії США вертольотів, в 60-х роках виникла необхідність в легкій і скорострільній зброї. Новий авіаційний кулемет М134 Minigun розроблювався компанією General Electric. Вперше застосований під час В'єтнамської війни де показав свою ефективність.
.jpg)
Конструкція[ред. | ред. код]
.jpg)
Привід повороту блоку стволів — електричний. Скорострільність регулюється реостатом електроприводу і варіюється від 3000 до 6000 пострілів на хвилину. Маса установки — 22,7 кг без урахування систем боєживлення .
Використовуваний боєприпас — 7,62 NATO. Живлення патронами може здійснюватися із стандартної розсипної стрічки або за допомогою механізму ланкової подачі патронів. У першому випадку на кулемет ставиться спеціальний механізм «delinker», який здійснює витяг патронів із стрічки перед подачею в кулемет. Стрічка подається до кулемета через спеціальний металевий гнучкий рукав від коробів, що мають типову ємність від 1500 (повна вага 58 кг) до 4500 (повна вага 134 кг) патронів. На важких вертольотах (CH-53, CH-47) ємність патронних коробів для живлення одного кулемета може досягати 10 000 і навіть більш патронів .
Патрон досилається в нижній, остиглий ствол, постріл робиться зверху, викид гільзи праворуч. Використовується в підвісних контейнерах літаків , турельних установках транспортних і бойових вертольотів, в бокових установках літаків «Gunship». До цього ж типу відноситься і авіаційна гармата «Вулкан», де при веденні вогню спочатку стволи починають обертатися від електроприводу, а потім стріляють.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про вогнепальну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (березень 2018) |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||