Mesotheriidae
| Mesotheriidae | |
|---|---|
| |
| Mesotherium cristatum | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | †Notoungulata |
| Підряд: | †Typotheria |
| Родина: | †Mesotheriidae Alston, 1876 |
| Підродини й роди[2] | |
Mesotheriidae — вимерла родина непарнопалих ссавців, відома з еоцену до плейстоцену Південної Америки. Мезотеріїди були малими та середніми травоїдними ссавцями, пристосованими до риття.
Мезотеріїди були малими та середніми нотоунгулятами; більші форми були розміром приблизно з вівцю[3]. Крім того, родина характеризується спеціалізаціями зубів і скелетом. У зубному ряду всі мезотерії мають постійно зростаючі різці з емаллю, обмеженою передньою поверхнею, цей стан називається глиріформним, оскільки він також зустрічається у мишоподібних і зайцеподібних гризунів. Щічні зуби (премоляри та моляри) мезотериїдів мають високу коронку (гіпсодонт), а у розвинутих представників родини щічні зуби також постійно ростуть[3]. Скелети мезотериїдів мають велику будову і демонструють особливості, пов'язані з копанням у живих ссавців. Зокрема, фоссорні характеристики мезотеріїдів включають глибокі тріщинисті кігті, наявність сесамоподібної кістки в ліктьовому суглобі та посилення тазового пояса шляхом додавання хребців до крижової кістки та злиття крижової кістки та безіменного[3].
Біомеханічне дослідження скелета трьох родів мезотеріїд (Trachytherus, Plesiotypotherium, Mesotherium), що охоплюють часовий діапазон родини, вказує на те, що більшість або всі мезотеріїди були пристосовані до риття. Мезотеріїди, ймовірно, копали коріння та бульби, і за своїм раціоном і поведінкою вони були найбільш схожі на живих вомбатів, хоча жодна група живих тварин не є ідеально аналогічною[3].
Як і майже всі інші нотоунгуляти, мезотерії відомі лише з кайнозою Південної Америки[4]. На відміну від деяких інших родин, скам’янілості мезотеріїд не зустрічаються на всьому континенті. Натомість мезотеріїди найбільш численні та різноманітні у фауні середніх широт Болівії та Чилі, особливо Альтіплано[5]. Скам'янілості мезотеріїдів зрідка зустрічаються у високих широтах патагонських фаун і повністю відсутні в тропічних фаунах на півночі Південної Америки.
Найдавніший потенційний запис про мезотеріїд — ?Trachytherus mendocensis з пізнього еоцену[6] або раннього олігоцену[7] у формації Дівісадеро-Ларго в провінції Мендоса, Аргентина[3], але було припущено, що цей зразок насправді може походити з раннього міоцену гірські породи, що перекривають формацію Дівісадеро Ларго[8]. Найдавніші достовірні відомості про родину належать до пізнього олігоцену, коли родина представлена родом Trachytherus з Аргентини та Болівії[7]. Родина досягла найбільшої різноманітності в міоцені[5], а мезотеріїди збереглися до середнього плейстоцену у формі типового роду Mesotherium[4]. Mesotheriidae була однією з трьох родин нотоунгулят, які збереглися в четвертинному періоді, іншими були Hegetotheriidae і Toxodontidae.
- ↑ First appearance from Reguero and Castro (2004) with age of fauna following Shockey and Flynn (2007); last appearance from McKenna & Bell (1997).
- ↑ Compiled from McKenna & Bell (1997), Reguero and Castro (2004), and Shockey et al. (2007).
- ↑ а б в г д Shockey et al., 2007
- ↑ а б McKenna and Bell, 1997
- ↑ а б Flynn et al., 2005
- ↑ Shockey and Flynn, 2007, p.24
- ↑ а б Reguero and Castro, 2004
- ↑ Cerdeño et al. (2006)
- Billet, G.A., Muizon, C. de, and Quispe, B.M. 2008. Late Oligocene mesotheriids (Mammalia, Notoungulata) from Salla and Lacayani (Bolivia): implications for basal mesotheriid phylogeny and distribution. Zoological Journal of the Linnean Society 152:153–200.
- Billet, G.A., Patterson, B., and Muizon, C. de. 2007. The latest archaeohyracids representatives (Mammalia, Notoungulata) from the Deseadan of Bolivia and Argentina; pp. 39–43 in E. Díaz-Martínez and I. Rábano (eds.), 4th European Meeting on the Palaeontology and Stratigraphy of Latin America. Instituto Geológico y Minero de España, Madrid. ISBN 978-84-7840-707-1 [1]
- Cerdeño, E., González Riga, B., and Bordonaro, O. 2006. Primer hallazgo de mamíferos en la Formación Mariño (Mioceno) en Divisadero Largo (Mendoza, Argentina). Ameghiniana 43:205–214. [2]
- Cifelli, R. L. 1993. The phylogeny of the native South American ungulates. pp. 195–216 in F. S. Szalay, M. J. Novacek and M. C. McKenna (eds.) Mammal Phylogeny, Volume 2, Placentals. Springer-Verlag, New York. ISBN 0-387-97853-4
- Croft, D.A., and Anaya, F. 2006. A new middle Miocene hegetotheriid (Notoungulata: Typotheria) and a phylogeny of Hegetotheriidae. Journal of Vertebrate Paleontology 26:387–399.
- Croft, D.A., Flynn, J.J. and Wyss, A.R. 2004. Notoungulata and Litopterna of the Early Miocene Chucal Fauna, Northern Chile. Fieldiana Geology 50(1):1–52. [3]
- Flynn, J. J., Croft, D.A., Charrier, R., Wyss, A.R., Hérail, G., and García, M. 2005. New Mesotheriidae (Mammalia, Notoungulata, Typotheria), geochronology and tectonics of the Caragua area, northernmost Chile. Journal of South American Earth Sciences 19:55–74.
- McKenna, Malcolm C., and Bell, Susan K. 1997. Classification of Mammals Above the Species Level. Columbia University Press, New York, 631 pp. ISBN 0-231-11013-8
- Reguero, M.A., and Castro, P.V. 2004. Un nuevo Trachytheriinae (Mammalia, †Notoungulata) del Deseadense (Oligoceno tardío) de Patagonia, Argentina: implicancias en la filogenia, biogeografía y bioestratigrafía de los Mesotheriidae. Revista Geológica de Chile 31:45–64. [4]
- Shockey, B.J., Croft, D.A., and Anaya, F. 2007. Analysis of function in the absence of extant functional homologues: a case study using mesotheriid notoungulates (Mammalia). Paleobiology 33:227–247.
- Shockey, B.J., and Flynn, J.J. 2007. Morphological diversity in the postcranial skeleton of Casamayoran (?middle to late Eocene) Notoungulata and foot posture in notoungulates. American Museum Novitates 3601:1–26. [5]
- Simpson, G.G. 1967. The beginning of the age of mammals in South America. Part 2, Systematics : Notoungulata, concluded (Typotheria, Hegetotheria, Toxodonta, Notoungulata incertae sedis), Astrapotheria, Trigonostylopoidea, Pyrotheria, Xenungulata, Mammalia incertae sedis. Bulletin of the American Museum of Natural History 137:1–259. [6]
|