Palissyales

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Palissyales
Період існування: 208.5–аптський вік
Листя Stachyotaxus з пізнього тріасу Німеччини.
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Palissyales
Doweld 2001

Palissyales — вимерлий порядок хвойних, відомий з мезозою. Вони найбільш відомі з роду Palissya, який зустрічається в Лавразії та Східній Гондвані, починаючи з пізнього тріасу до ранньої крейди. Єдиний інший підтверджений рід родини, Stachyotaxus, відомий з пізнього тріасу Північної півкулі. Рід Knezourocarpon з юрського періоду Австралії також умовно вважається членом порядку[1]. Шишка найвідомішого роду Palissya відзначається своєю незвичайною конструкцією, яка тримається на великому приквітку (видозміненому листі) і складається з двох паралельних рядів насінних зачатків, які йдуть уздовж серединної лінії адаксіальної поверхні приквітка, які охоплені оболонкою у чашоподібних структурах, утворених лусочками. Приквітки спірально розташовані навколо осі, утворюючи складну структуру, подібну до сережки. Насіння з тонкими стінками, ймовірно, було життєздатним лише протягом короткого періоду часу та, ймовірно, було пристосованим до розповсюдження вітром. Palissya в деяких аспектах вважається подібним до деяких палеозойських Voltziales, а також Taxaceae і Podocarpaceae[1].

Систематика[ред. | ред. код]

  • родина Palissyaceae Florin 1958
    • рід Palissya Endlicher 1847 — пізній тріас — рання крейда (рет-апт)
    • рід Stachyotaxus Nathorst, 1886 — пізній тріас (рет) Швеція, Гренландія, Німеччина
  • родина ?Knezourocarponaceae Pattemore, Rigby & Playford 2014

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Pattemore, Gary A.; Rozefelds, Andrew C. (1 грудня 2019). Palissya – absolutely incomprehensible or surprisingly interpretable: a new morphological model, affiliations and phylogenetic insights. Acta Palaeobotanica. 59 (2): 181—214. doi:10.2478/acpa-2019-0015. ISSN 2082-0259.