Peromyscus crinitus
| Peromyscus crinitus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Neotominae |
| Рід: | Peromyscus |
| Вид: | P. crinitus
|
| Біноміальна назва | |
| Peromyscus crinitus (Merriam, 1891)
| |
Peromyscus crinitus (каньйонні миші) — сіро-коричнева миша, поширена в багатьох штатах західної частини Сполучених Штатів і північної Мексики. Його найкраще середовище проживання — посушлива кам'яниста пустеля. Характер рослинності практично не впливає на поширення каньйонних мишей, натомість вона асоціюється з кам'янистим субстратом. Каньйонні миші добувають їжу в місцях із чагарниковою рослинністю, яку можна використовувати для захисту від хижаків. Це єдиний вид у групі видів Peromyscus crinitus.
Каньйонні миші їдять насіння, зелену рослинність і комах. Дрібні тварини та комахи складають більшу частину раціону, коли насіння та рослинність рідкісні. Розмножуються навесні і влітку. Самиці можуть приносити кілька виводків від двох до п'яти дитинчат на рік. Самці не спаровуються більше ніж з однією самицею, а домашні території самиць і самців збігаються[3]. Каньйонні миші ведуть нічний спосіб життя й активні протягом року. Вони зазвичай гніздяться серед або під камінням у норах.
Найдавніші скам'янілості каньйонних мишей датуються 100 000 — 130 000 років тому з басейну Лос-Анджелеса.
Дорослі екземпляри без хвоста мають довжину від 73 до 85 мм, довжина хвоста від 82 до 118 мм, вага коливається від 17 до 24 г. Довжина задніх лап становить від 18 до 23 мм, а довжина вух — від 15 до 22 мм. Найбільші екземпляри мешкають у північній частині ареалу. Волоски верхньої частини хутра пурпурні біля коріння, а потім вохристі, коричневі, рудуваті або чорні, створюючи плямистий світло-коричневий вигляд. Хутро на нижніх частинах тіла світліше до білого забарвлення. Хвіст розділений на темну верхню частину і світлу нижню. Більшість екземплярів мають білі ноги, але в одній популяції вони чорні[4].
- ↑ Peromyscus crinitus Merriam 1891 (canyon mouse). FossilWorks.
- ↑ Lacher, T.; Timm, R.; Álvarez-Castañeda, S.T. (2017) [errata version of 2016 assessment]. Peromyscus crinitus. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T16656A115135684. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T16656A22361788.en. Процитовано 16.01.2024.
- ↑ Kalcounis-Rüppell, Matina; Ribble, David O. A Phylogenetic alAnalysis of the Breeding Systems of Neotonine-Peromyscine Rodents. У Wolff, Jerry; Sherman, Paul (ред.). Rodent Societies: an Ecological and Evolutionary Perspective. с. 70.
- ↑ Don E. Wilson, Thomas E. Lacher Jr., Russell A. Mittermeier (Hrsg.): Handbook of the Mammals of the World. Volume 7 - Rodents II. Lynx Edicions, 2017, ISBN 978-84-16728-04-6, P. 377
- Biotics Database. 2005. Utah Division of Wildlife Resources, NatureServe, and the network of Natural Heritage Programs and Conservation Data Centers.
- Burt, W. H. and R. P. Grossenheider. A field guide to the mammals. Houghton Mifflin Company, Boston, 1980.
|