Тоутоваї малий
| Тоутоваї малий | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_Viti_Levu,_Fiji_Isles.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Petroica pusilla (Peale, 1848) | ||||||||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||||||||
|
(див.текст) | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Тоутоваї малий[2] (Petroica pusilla) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae), що мешкає на островах Меланезії і Полінезії. Виділяють низку підвидів.[3][4]
Таксономія[ред. | ред. код]
Малих тоутоваї раніше вважали підвидом острівного тоутоваї (Petroica multicolor). За результатами гентичних досліджень цей вид був розділений, а Petroica polymorpha, чероноволий і малий тоутоваї були виділені як окремі види. Наукова назва Petroica multicolor була збережена за острівним тоутоваї.
Підвиди[ред. | ред. код]
| Підвиди Petroica pusilla | |||
|---|---|---|---|
| Триномінальна назва і автор | Поширення | Опис | |
| P. p. ambrynensis (Sharpe, 1900) | Еспіриту-Санто, Аоба, Амбрим, Паама, Лопеві і Тонгоа; північ і центр Вануату і острови Банкс | Подібний до номінативного підвиду, однак у самців білі смуги на крилах менші, а груди у самок червоні. Виражений статевий диморфізм. | |
| P. p. similis (G.R. Gray, 1860) | Танна і Анейтьюм; південь Вануату | Схожий на P. m. ambrynensis, але самці тьмянішого, вугільно-чорного кольору | |
| P. p. feminina (Mayr, 1934) | Ефате і Емао; центр Вануату | Самці подібні до самок, верхня частина тіла в них коричневого кольору; груди червоні. Самки світліші за самці. | |
| P. p. soror (Mayr, 1934) | Вануа-Лава; острови Банкс | Схожий на P. m. feminina, однак верхня частина тіла темніша а горло червоніше. | |
| P. p. cognata (Mayr, 1938) | Ероманга; південь центрального Вануату | Схожий на P. m. soror, однак верхня частина тіла сіра, а на хвості білі смуги. | |
| P. p. pusilla (Peale, 1848) | Саваї і Уполу; Самоа | Номінативний підвид; верхня частина тіла самців вугільно-чорна, голова чорна, на крилах білі смуги, на лобі невелика біла пляма. | |
| P. p. kleinschmidti (Finsch, 1876) | Віті-Леву і Вануа-Леву; Фіджі | схожий на P. m. pusilla, однак у самців біла пляма на лобі більша і верхня частина тіла темніша, а у самок верхня частина тіла сіріша. | |
| P. p. taveunensis (Holyoak, 1979) | Тавеуні; Фіджі | Схожий на P. m. kleinschmidti, однак груди у самців червоніші, а самки коричнюватіші. | |
| P. p. becki (Mayr, 1934) | Кандаву; південь Фіджі | Схожий на P. m. kleinschmidti, однак верхня частина тіла світліша | |
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 11,5-13,5 см, вага 9-11 г. На багатьох островах це найменший вид птахів. Забарвлення різниться за статтю і підвидом. У самця номінативного підвиду голова чорна з білою плямою на лобі, верхня частина тіла чорна, на крилах білі смуги, груди і живіт червоні, низ живота і гузка білі. У самок відсутня біла пляма на лобі і білі смуги на крилах, верхня частина тіла в неї темно-коричневого кольору. Груди тьмяніші. ніж в самців, область білого кольору на гузці менша. Цей вид птахів має чорні дзьоб і ноги.
Поширення[ред. | ред. код]
Цей вид птахів мешкає на островах Меланезії і Полінезії. Викопні рештки, знайдені на островах Хаапай (Тонга), вказують що раніше цей вид був там поширений.[5]
Розмноження[ред. | ред. код]
Початок сезону розмноження різниться[6]. На Вануату сезон триває з жовтня по січень[7]. Пташенят спострігали в серпні на Соломонових островах і в липні-вересні на Самоа. В кладці 2-4 яйця.
Раціон[ред. | ред. код]
Цей вид птахів харчується комахами, павуками і псевдоскорпіонами.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. Однак деякі підвиди можуть потерпати від знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2012). Petroica pusilla. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Petroica pusilla у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Australasian robins, rockfowl, rockjumpers, Rail-babbler. World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 June 2019.
- ↑ Schodde R, Mason IJ (1999). The Directory of Australian Birds : Passerines. A Taxonomic and Zoogeographic Atlas of the Biodiversity of Birds in Australia and its Territories. Collingwood, Australia: CSIRO Publishing. с. x 851 pp. ISBN 0-643-06456-7.
- ↑ Steadman D, (2006). Extinction and Biogeography in Tropical Pacific Birds, University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-77142-7
- ↑ Boles, W (2007) "Family Petroicidae (Australasian Robins)" in del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie D. (editors). (2007). Handbook of the Birds of the World. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-42-2 P. 483
- ↑ Bregulla, Heinrich L. (1992) Birds of Vanuatu, Anthony Nelson, Oswestry, England. ISBN 0-904614-34-4 pp.226-227
Джерела[ред. | ред. код]
- Boles, Walter E. (1988). The Robins and Flycatchers of Australia. Sydney: Angus & Robertson. ISBN 0-207-15400-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Pacific robin videos, photos & sounds on the Internet Bird Collection.
|