Уполу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Уполу
англ. Upolu
Samoa upolu.jpg
Долина Фалефа в східній частині острова Уполу. Погляд на північ з перевалу Мафа.

Карта
Samoa Upolu map.png
Географія
13°55′00″ пд. ш. 171°45′00″ зх. д. / 13.916666666694776921531229° пд. ш. 171.750000000028° зх. д. / -13.916666666694776921531229; -171.750000000028Координати: 13°55′00″ пд. ш. 171°45′00″ зх. д. / 13.916666666694776921531229° пд. ш. 171.750000000028° зх. д. / -13.916666666694776921531229; -171.750000000028
Місцерозташування Тихий океан
Акваторія Тихий океан
Група островів Самоа (архіпелаг)
Площа 1118,7  км² 
Довжина 75 км
Ширина 24 км
Найвища точка Маунт-Фіто, 1113 м
Країна
Самоа Самоа
Регіон острів поділений на округи
Адм. одиниця Самоа
Населення 136 674 чол. (2006)
Уполу. Карта розташування: Самоа
Уполу
Уполу
Уполу (Самоа)

CMNS: Уполу у Вікісховищі

Уполу (англ. Upolu) — острів архіпелагу Самоа (англ. Samoan Islands) в Полінезії, утворений масивним базальтовим щитовим вулканом, який підіймається з океанського дна в південній частині Тихого океану.

Географія[ред. | ред. код]

Довжина острова — 74 км, в найширшому місці — 26 км[1], площа — 1118,7 км² (включаючи вісім навколишніх, з яких населені лише два, крихітних острівців — 1125 км²). Другий за розмірами, а також найбільш населений з островів Самоа (136 674 мешканця на 2006 рік). Розташований на південний схід від «великого острова» Саваї (відокремлений від нього протокою Аполіма, в якій знаходяться два невеликих населених острівця — Аполіма та Маноно). В середині північного узбережжя острова знаходиться основний комерційний і політичний центр країни, столиця Самоа — Апіа; в західній частині острова — міжнародний аеропорт Фалеоло.

Гавань Апіа на світанку під час святкування незалежності. 2003 рік.

Вулканічний гірський хребет у центральній частині острова досягає максимальної висоті на горі Маунт-Фіто — 1113 м[1]. На острові історично не зареєстроване жодне виверження вулкана, однак присутні лавові потоки віком від декількох сотень до декількох тисяч років.

Породи цього острова вулканічного характеру, що можна було б очікувати з існування численних кратерів. Вони головним чином складаються з різних варіацій базальтової лави, в якій знаходяться авгіт, польовий шпат, альбіт і хризоліт. Помітні великі лавові потоки... Здається, ніби вони текли вниз до берега моря в різних напрямках, і що, після охолодження зовнішньої поверхні, залишки витекли, залишивши свого роду тунель. Такі тунелі є численними й утворюють підземні напрямки потоків. Ці лавові потоки найчастіше зустрічаються на південній, ніж на північній стороні острова; вони також більші на першій з цих сторін та мають в деяких місцях завширшки чотири милі.

Чарлз Вілкс, командор Американської дослідницької експедиції[2]

Уполу має ділянки щільно вкриті лісом (на південному узбережжі переважає мангрова рослинність), родючі прибережні ґрунти й вологий тропічний клімат. Тут водяться «летюча лисиця» (лат. Pteropus samoensis) та кілька видів тропічних птахів, що знаходяться під загрозою зникнення, а також найменший вид павуків розміром з крапку на друкованій сторінці, внесений до Книги рекордів Гіннеса 2005 року.

Історія[ред. | ред. код]

У самоанській гілці полінезійської міфології Уполу була першою жінкою на цьому острові.

У жовтні 1839 року, проводячи обстеження регіону, на Уполу вперше прибула Американська дослідницька експедиція[en]. Командор Чарлз Вілкс уклав з сімома вождями острова договір (так званий «комерційний регламент»), який мав регулювати майбутні стосунки. Між іншим, він включав окрему умову про те, що самоанці повинні видати будь-якого тубільця, визнаного винним у вбивстві іноземців. Ці умови стали реакцією на інцидент, що стався кілька років до цього, в якому люди вождя Опотуно вбили трьох моряків американського торговельного судна. Всі положення регламенту були узгоджені й офіційно підписані 5 листопада 1839 року. Того ж дня на острів був призначений американський консул. Експедиційні судна покинули Уполу, щоб продовжити свою подорож[3]. 11 липня 1840 року на острові тубільцями знову був вбитий один з моряків. Для проведення розслідування Вілксом були направлені два бойових судна з ескадри Американської дослідницької експедиції, які прибули на Уполу 24 лютого 1841 року. Після відмови місцевого вождя видати підозрювану у вбивстві особу, американці бомбардували одне поселення, а згодом, зійшовши на берег, спалили ще декілька інших[4].

1845 року за короткий період, протягом п'яти місяців, на Уполу відбулися п'ять землетрусів, три з яких сталися в липні. Але всі вони були незначними[5].

В середині XIX століття робляться зусилля для створення на Уполу республіканського уряду в надії, що подібні установи згодом можуть бути сформовані й на інших островах архіпелагу з утворенням федеральної держави в цілому або конфедерації невеликих округів за клановим принципом. У пресі друкується для обговорення проект Конституції для Уполу[6]. Але майже безперервні війни за територію та ресурси між деякими з місцевих племен унеможливили прийняття практичних заходів щодо створення такого уряду[7]. Міжкланові війни та інші лиха постійно призводили до скорочення місцевого населення: з 25000 мешканців у 1839 році до 15587 у 1853 році[8]; з 17556 тубільців у 1863 році до 16568 у 1874 році (збірна інформація по Уполу, Маноно та Аполіма)[9].

Музей Роберта Стівенсона.

У грудні 1889 року на борту шхуни «Equator» на Самоа прибув шотландський письменник Роберт Стівенсон з дружиною Фанні. Вони оселились на острові Уполу. Незабаром тут, неподалік міста Апіа, на території загальною площею 1,6 км² була побудована вілла Вайліма (англ. Vailima), на якій він прожив до самої смерті у 1894 році. Похований на вершині вище свого будинку. Мешканці Уполу невпинно працювали 24 години поспіль, щоб прокласти шлях до вершини пагорба та поховати тіло їх улюбленого «тусітала» («оповідача») з повними урочистостями на наступний день після смерті[10]. 1900 року Вайліма була придбана для облаштування офіційної резиденції німецького губернатора. Після британської конфіскації використовувалась послідовно як резиденція новозеландського адміністратора та голови держави Самоа по незалежності 1962 року. В наш час у відреставрованому будинку Стівенсона діє музей.

29 серпня 1914 року новозеландський загін чисельністю 1374 чоловік з метою захоплення німецької радіостанції висадився на Уполу. Не отримавши відсічі, новозеландці швидко захопили острови[11].

29 вересня 2009 року Уполу зазнав удару цунамі. Землетрус стався вранці о 6:48:10 за місцевим часом (17:48:10 UTC), його епіцентр знаходився за 200 км від Апіа на глибині 18 км. Сила підземних поштовхів перевищила 8 балів за шкалою Ріхтера[12]. За повідомленнями хвилі зруйнували кілька курортів та знищили двадцять поселень на південній стороні острова, в тому числі Лепа[en], де народився прем'єр-міністр Самоа Туілаепа Саілеле Маліелегаоі. У Лепа після катастрофи вціліли тільки церква та знак-привітання на вході до поселення[13].

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Округи Самоа

З 11 округів Самоа на острові Уполу знаходиться 5. Також на північному та південному узбережжі присутні ексклави округу Гагаемауга (поселення Леауваа та Саламуму) острова Саваї:

Округ Адміністративний
центр
Примітка
1 Туамасага Афега
2 Аана Леулумоега
3 Аїга-і-ле-Таї Муліфануа включаючи острови Маноно, Аполіма та Нуулопа
4 Атуа Луфілуфі включаючи острови Алеїпата й острів Нуусафее
5 Ваа-о-Фоноті Самамеа
7 Гагаемауга Салеаула головна територія округу розташована на острові Саваї,
на Уполу лише два ексклави

Населення[ред. | ред. код]

Уполу найбільш населений з островів Самоа — 136674 особи на 2006 рік. Густота населення — 122,17 осіб/км²

Етнічні групи — 92,6 % самоанців, 7 % євронезійців (особи, які мають європейську та полінезійську кров), 0,4 % європейців.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Upolu // Encyclopædia Britannica (англ.)
  2. Wilkes Ch. «Narrative of the United States Exploring Expedition», vol. 2. — Philadelphia: C. Sherman, 1844. — p. 102 (англ.)
  3. Wilkes Ch. «Narrative of the United States Exploring Expedition», vol. 2. — Philadelphia: C. Sherman, 1844. — p. 107-120, 453 (англ.)
  4. Wilkes Ch. «Narrative of the United States Exploring Expedition», vol. 3. — Philadelphia: C. Sherman, 1844. — p. 403, 459-463 (англ.)
    Wilkes Ch. «Narrative of the United States Exploring Expedition», vol. 5. — Philadelphia: C. Sherman, 1844. — p. 32-34 (англ.)
    Ellsworth H. A. «One Hundred Eighty Landings of United States Marines 1800-1934». — Washington D.C.: US Marines History and Museums Division, 1974. — p. 144-146 (англ.)
  5. «The "John Williams"» // «The Hobart Town Courier...», Saturday 27 December 1845, p. 4 (англ.)
  6. «State of Polynesia» // «The Sydney Morning Herald», Friday 26 January 1855, p. 3 (англ.)
    «Proposed constitution for Upolu» // «The Sydney Morning Herald», Friday 30 March 1855, p. 2 (англ.)
    «Polynesia» // «The South Australian Register», Monday 16 April 1855, p. 3 (англ.)
  7. Міжкланові війни на Уполу:
    «The war between Manono and Aana» // «The Sydney Morning Herald», Thursday 2 August 1849, p. 3 (англ.)
    «The Samoas» // «The Courier», Wednesday 12 September 1849, p. 2 (англ.)
    «The war between Manono and Aana» // «The Sydney Morning Herald», Monday 1 April 1850, p. 3 (англ.)
    «Samoa. Termination of the War» // «The Sydney Morning Herald», Saturday 23 August 1851, p. 2 (англ.)
    «Renewal of the war in Samoa» // «The Sydney Morning Herald», Thursday 1 June 1854, p. 3 (англ.)
    «The war in Samoa» // «The Empire», Saturday 10 May 1856, p. 3 (англ.)
    «The war in Samoa» // «The South Australian Chronicle and Weekly Mail», Saturday 3 July 1869, p. 6 (англ.)
    «Continued native disturbances at Samoa» // «The Sydney Morning Herald», Wednesday 25 September 1872, p. 3 (англ.)
    «War in Samoa» // «The Argus», Thursday 27 December 1877, p. 5 (англ.)
  8. «Central Polynesia. No. 3» // «The Sydney Morning Herald», Wednesday 1 April 1857, p. 2 (англ.)
  9. «Census of the Samoan Islands» // «The Sydney Morning Herald», Wednesday 24 March 1875, p. 8 (англ.)
  10. «Upolu. Robert Louis Stevenson Museum» // Pacific Island Travel Архівовано 24 листопад 2012 у Wayback Machine. (англ.)
    «Tusitala — The Scot Who Found The Samoans» // «The Worker», Monday 26 June 1950, p. 7, 13 Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine. (англ.)
  11. «New Zealand goes to war — First World War overview» // New Zealand History online (англ.)
  12. Magnitude 8.1 Samoa Islands region // United States Geological Survey’s (USGS) Earthquake Hazards Program (англ.)
  13. «Кількість жертв цунамі у Самоа перевищила сто людей» // ТСН, 30 вересня 2009
    McClean T. «Searching ruins for reason to live after the tsunami» // «The Daily Telegraph (Australia)», 2 October 2009 (англ.)
    «At least seven dead after quake, tsunami hit Samoa» // «New Zealand Herald», Wednesday 30 September 2009 (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. Samoa an exploration of Upolu & Manono Islands // Mark Zed, 5 September 2012.
Nuvola apps kaboodle.svg 2. Samoa island tour — Upolu, Apia, waterfalls and church // ThomasMajchrzak, 28 July 2011.
Nuvola apps kaboodle.svg 3. All About Samoa // Steve Davies, 4 September 2009.