Remington Модель 11-87

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Remington Модель 11-87
На виставці в Національному музеї вогнепальної зброї.
На виставці в Національному музеї вогнепальної зброї.
Тип Самозарядний дробовик
Походження  США
Історія використання
Оператори Див. Користувачі
Історія виробництва
Розробник Вейн Лік (Модель 1100)
Виробник Remington Arms
Виготовлення 1987–н.ч.
Характеристики
Вага 3,7 кг зі стволом довжиною 710 м
Довжина від 860 до 1270 мм
Довжина ствола від 360 до 760 мм

Набій 12 або 20 калібру
Дія Самозарядний, відведення порохових газів
Система живлення 4+1 набоїв у трубчастому магазині; 7+1 в розширеному магазині

Посилання [1]
Remington Модель 11-87 у Вікісховищі

Remington Model 11-87 самозарядний дробовик виробництва Remington Arms створений на базі Моделі 1100. Модель 11-87 випускають і зараз, через 36 років після появи в 1987 році.

Конструкція[ред. | ред. код]

Модель 11-87 це самозарядний дробовик з відведенням порохових газів. Після пострілу частина порохових газів від згоряння пороху через два малих отвори потрапляють під ствол,[2] штовхаючи затвор в бік прикладу, що дозволяє викинути стріляну гільзу. Потім пружина штовхає затвор вперед, досилаючи новий набій з магазину в патронник. Така операція зменшує відбій, оскільки загальна енергія відбою розповсюджується протягом більш тривалого періоду часу, ніж у випадку з дробовиками з замкненим затвором.[2]

Модель 11-87 має газовідвідну систему самостійного обслуговування, що дозволяє використовувати в зброї різні заряди пороху, від легких 2+34-inch (7,0 cm) до Магнум 3-inch (7,6 cm), без ручного регулювання стрільцем. Рушницю випускають під набої 12 та 20 калібрів.

Наприкінці 1990-х років було представлено полегшену версію Моделі 11-87, Model 11-96, лише під набій 12 калібру.[3]

Використання[ред. | ред. код]

Деякі Моделі 11-87, особливо зі стволами коротшими за 26 inches (66 cm) або Магнум моделі, можуть мати проблеми з автоматикою коли стріляють легкими зарядами та зарядами дробу для птахів

Модель під набій 12 калібру з довжиною гільзи 3+12-inch (8,9 cm) продають під назвою Super Magnum.[1] Ця модель мала додатковий компонент на трубчастому магазині який мав назву "активатор замка стволу", яки дозволяв заряджати легкі заряди.[1] Цей активатор треба прибирати при використанні набої довжиною 3+12-дюйми або 3-дюйми і який встановлюють назад при використанні коротших набоїв.[1]

Деякі Моделі 11-87 мають замінні гвинтові чоки; інші стволи мають фіксовані чоки. Стволи не можна міняти між Моделями 1100 та 11-87.[1] Довжина стволів від 14 inches (36 cm) (використовують правоохоронці) до 30 inches (76 cm).[4]

В популярній культурі[ред. | ред. код]

Зброя стала популярною коли з'явилася версія з глушником, яку використовував головний антагоніст в фільмі братів Коенів Старим тут не місце, який було створено за романом Кормака Маккарті.[5] Зброя є анахронізмом оскільки дія в романі відбувається в 1980 році, а зброя з'явилася в 1987 році.

Користувачі[ред. | ред. код]

  •   США: Використовують чисельні правоохоронні агенції.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Instruction Book for: Models 1100, 11-87 & 11-87 Super Magnum Autoloading Shotguns (PDF). Remington Arms. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020 — через remington.com.
  2. а б Remington 11-87 Semi-Automatic Shotgun Review | LearnAboutGuns.com
  3. Model 11-96. remington.com. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 7 червня 2020.
  4. Remington Law Enforcement page. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 28 лютого 2023.
  5. NRA Museums. www.nramuseum.org. Процитовано 27 червня 2014.
  6. McManners, Hugh (2003). Ultimate Special Forces. DK Publishing, Inc. ISBN 0-7894-9973-8.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]