Resistance: Fall of Man

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Resistance: Fall of Man
Розробник Insomniac Games
Видавець Sony Computer Entertainment
Дистриб'ютор PlayStation Store
Жанр(и) шутер від першої особи
Платформа  PlayStation 3
Дата випуску

NA: 17 листопада 2006

PAL: 23 березня 2007
Режим гри багатокористувацька гра, однокористувацька гра і кооперативний режим
Творці
Композитор(и) Девід Бержеd
Технічні деталі
Рушій Insomniac Games
Носій Blu-ray Disc
Resistance
Наступна гра Resistance 2
Офіційний сайт

Resistance: Fall of Man — відеогра жанру шутера від першої особи, розроблена компанією Insomniac Games і видана Sony Computer Entertainment 2006 року для PlayStation 3. Вона була стартовим тайтлом для PlayStation 3 і отримала широке визнання.

Дія гри розгортається в альтернативній історії 1951 року та розповідає про американського сержанта Нейтана Гейла, який приєднується до опору в Сполученому Королівстві, куди вторгаються інопланетяни, що окупували Європу.

Ігровий процес[ред. | ред. код]

Однокористувацька гра[ред. | ред. код]

Resistance: Fall of Man — це шутер від першої особи, дія якого відбувається в альтернативній історії. Цим зумовлено те, що деякі зразки зброї мають реальні прототипи 1950-х років, тоді як інші — це футуристична зброя. Кожна зброя має основний і альтернативний режими стрільби; також можна бити ворогів прикладом. Деяка зброя стає доступна лише при повторному проходженні гри. Крім того в деяких місіях потрібно керувати туреллю та бойовим транспортом[1][2].

Гра підтримує функцію визначення розташування геймпада Sixaxis у просторі. Завдяки цьому струшуванням геймпада можна скидати зі свого персонажа ворогів, які вчепилися в нього, гасити на ньому полум'я в багатокористувацькій грі та швидко викликати мінімапу чи таблицю лідерів[2].

Виконуючи спеціальні умови на рівнях, гравець заробляє очки навичок, за які відкриваються додаткові матеріали про гру. Вимоги для отримання очок навичок не повідомляються заздалегідь, але їхні назви натякають що потрібно виконати. Крім того подекуди трапляються розвіддані, з яких можна більше дізнатися про світ гри[1].

Сюжетна кампанія може проходитися як одноосібно, так і в кооперативі двома гравцями в режимі розділеного екрана[3].

Багатокористувацька гра[ред. | ред. код]

У більшості багатокористувацьких режимів учасники поділяються на протиборчі команди з людей і Химер. Люди можуть як ходити, так і бігати, та користуватися особистим радаром, щоб бачити розташування союзників і ворогів на віддалі. Химери лише ходять, натомість можуть перемикатися в режим люті, за якого їхня сила збільшується і з'являється можливість бачити крізь стіни. Зворотним боком є те, що Химера в режимі люті перегрівається та втрачає здоров'я. Для багатокористувацької гри передбачені такі режими[3]:

  • Бій на смерть — кожен учасник бореться проти всіх інших. Загиблі з часом відроджуються. Перемагає той, хто отримує найбільше очок за вбивства суперників.
  • Командний бій на смерть — учасники поділяються на дві протиборчі команди, що змагаються в наборі очок за вбивства суперників.
  • Розплавлення — кожна з двох протиборчих команд володіє реактором на своїй базі, в якому є охолоджувальні ядра. Завдання кожної команди — захопити ядра суперників і захистити власні. Коли з реактора вилучено всі ядра, він вибухає.
  • Прорив — режим подібний до «Розплавлення», але захоплення ядер дає очки, за які будується оборона власної бази.
  • Захоплення прапора — команди змагаються за володінням прапором, який є на базі кожної з них. Кожне захоплення прапора дає переможні очки.
  • Перетворення — кожен учасник бореться проти всіх інших. Загиблі люди відроджуються як Химери, але тільки один раз.

Онлайн-сервери гри (і її продовжень) були закриті 28 березня 2014 року, і багатокористувацька онлайн-гра відтоді недоступна[4]. Проте в 2021 році група ентузіастів «PSONE» розробила обхідний шлях, який було випущено у квітні 2022 року. Нові сервери дозволяють грати за наявності активного обліковго запису PlayStation Network[5].

Сюжет[ред. | ред. код]

У 1930-х роках стали надходити відомості про біологічні експерименти в Росії, що вийшли з-під контролю. Проте насправді людство зіткнулося з комахоподібною інопланетною цивілізацією, прозваною Химерою, що перетворює людей на чудовиськ (згідно з продовженнями, Химера була занесена на Тунгуському метеориті). Коли намагання росіян стримати Химеру провалилися, в 1949 році прибульці розпочали атаку на Європу. За кілька місяців уся Європа опинилася під окупацією. В 1950 році армія Химери вторгається до Англії через тунель, викопаний під Ла-Маншем. У 1951 році Сполучені Штати, попри нейтралітет у конфлікті, посилають оперативну групу для допомоги Великій Британії в рамках операції «Позбавлення». Серед солдатів є армійський рейнджер, сержант Нейтан Гейл, чий загін повинен супроводити секретну зброю. Однак незабаром після висадки в Йорку Гейл і його загін потрапляють у засідку жуків, які заражають їх вірусом Химери. Гейл єдиний виживає через імунітет і отримує підвищену силу, швидші рефлекси, швидку регенерацію та золотисті очі — характерну рису Химери.

Гейла доставляють до центру перетворення в Грімсбі, де Гейл зустрічає офіцера британської розвідки, капітана Рейчел Паркер і допомагає їй утекти. У свою чергу Паркер дозволяє йому супроводжувати британські сили, які починають наступ на Манчестер, щоб знайти зниклий конвой. Згодом вантаж конвою переміщують до командного центру опору в Чеширі, який незабаром зазнає атаки Химери. Намагаючись надати допомогу, Гейл віддаляється від Паркер, і йому доводиться відбивати атаку самотужки. Потім він досліджує вантаж, який виявляється «ангелом» — представником керівної касти рою Химер. Ангел намагається використовувати свою телепатію, щоб загіпнотизувати Гейла, і той вбиває істоту.

Потім Гейл зв'язується з лейтенантом Стівеном Картрайтом, командос Королівської морської піхоти Великої Британії. Вони з'ясовують, що Химера встановила низку вишок по всій Британії, з'єднаних мережею тунелів і кабелів. Паркер зауважує, що вишки не були побудовані, а вже існували і Химера їх тільки розкопала. Після того, як Химера знищила останній британський командний пункт у Бристолі, Гейл сам спускається до тунелів і пробирається ними до Лондона. Там він дізнається, що вишки змінюють клімат Землі, охолоджуючи територію навколо, й робить висновок, що їх знищення є ключем до перемоги.

Під керівництвом Паркер та Картрайта британсько-американські сили штурмують засніжений Лондон і атакують центральну вежу. Попри на всі зусилля, Химера перегруповується та починає контратаку, вбивши багатьох солдатів і залишивши Картрайта важко пораненим. Гейл проникає до ядра вишки, що живить її, та руйнує пристрій. Вишка вибухає і це спричиняє ланцюгову реакцію, що знищує інші вишки. Без їхнього впливу Химера масово гине по всьому острову.

Тіло Гейла так і не було знайдене після вибуху, армія США зараховує його до загиблих у бою. Однак Паркер вважає, що той може бути ще живий. У сцені після титрів показано як Гейл іде по снігу, коли його оточує загін невідомих солдатів. Гейл дістає останню гранату, щоб підірватися, але потім здається в полон і його забирають на борт конвертоплана.

Сприйняття[ред. | ред. код]

Resistance: Fall of Man отримала «Платинову» нагороду від Асоціації видавців програмного забезпечення для розваг і дозвілля (ELSPA)[29], що свідчить про продажі щонайменше в 300 тис. примірників у Сполученому Королівстві[30]. Станом на 30 вересня 2007 року було продано понад 2,1 млн примірників по всьому світу[31].

Resistance: Fall of Man отримала «загалом схвальні відгуки» згідно з агрегатором оглядів Metacritic із середньою оцінкою 86 зі 100[6].

Згідно з Eurogamer, Resistance: Fall of Man надто неоригінальна. Є декілька цікавих зразків зброї, проте їх замало, щоб переважити посередні бої та графіку[11].

За вердиктом IGN, сюжетна кампанія може втримати інтерес на початку, але їй бракує винахідливості, що зробила б Resistance: Fall of Man самобутньою. Справжнє задоволення приносить багатокористувацька гра з її зброєю та режимами[20].

1UP.com навпаки розкритикували багатокористувацьку гру за важкість координації команд, які складаються з 40-а учасників, і надто великі карти[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б IGN-GameGuides; Flail; IGN-Cheats; Moreupdated, +329. Resistance: Fall of Man Guide. IGN (англ.). Процитовано 15 серпня 2023.
  2. а б Resistance: Fall of Man - Weapons Guide - PlayStation 3 - By SmilerAl - GameFAQs. gamefaqs.gamespot.com. Процитовано 15 серпня 2023.
  3. а б Resistance: Fall of Man Manual. Sony Computer Entertainment America. 2006. с. 4—23.
  4. Sony turning off Gran Turismo 5, Resistance servers. Eurogamer.net (англ.). 6 січня 2014. Процитовано 15 серпня 2023.
  5. Hargreaves, Jim (23 листопада 2021). MotorStorm PS3 servers back online, Resistance: Fall of Man next in video game preservation initiative. TheSixthAxis (амер.). Процитовано 15 серпня 2023.
  6. а б Resistance: Fall of Man for PlayStation 3 Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 18 серпня 2010. Процитовано 9 вересня 2017.
  7. а б Lee, Garnett (13 листопада 2006). Resistance: Fall of Man. 1UP.com. Ziff Davis. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 9 вересня 2017.
  8. Edge staff (January 2007). Resistance: Fall of Man Review. Edge. № 171. Future plc. с. 68. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 9 вересня 2017.
  9. EGM staff (January 2007). Resistance: Fall of Man. Electronic Gaming Monthly. № 211. Ziff Davis. с. 74.
  10. Bramwell, Tom (17 листопада 2006). Resistance: Fall of Man (US). Eurogamer. Gamer Network. Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 9 вересня 2017.
  11. а б Reed, Kristan (22 березня 2007). Resistance: Fall of Man (UK). Eurogamer. Gamer Network. Архів оригіналу за 5 червня 2009. Процитовано 9 вересня 2017.
  12. Orry, James (1 листопада 2006). Famitsu reviews first PS3 games. VideoGamer.com. Resero Network. Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 9 вересня 2017.
  13. McNamara, Andy (December 2006). Resistance: Fall of Man. Game Informer. № 164. GameStop. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 5 вересня 2009.
  14. Vicious Sid (16 листопада 2006). Review: Resistance: Fall of Man. GamePro. IDG Entertainment. Архів оригіналу за 28 листопада 2006. Процитовано 9 вересня 2017.
  15. Ferris, Duke (17 листопада 2006). Resistance: Fall of Man Review. Game Revolution. CraveOnline. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 9 вересня 2017.
  16. Kasavin, Greg (15 листопада 2006). Resistance: Fall of Man Review. GameSpot. CBS Interactive. Архів оригіналу за 31 жовтня 2007. Процитовано 27 квітня 2015.
  17. McGarvey, Sterling (20 листопада 2006). GameSpy: Resistance: Fall of Man. GameSpy. Ziff Davis. Архів оригіналу за 2 грудня 2006. Процитовано 5 вересня 2009.
  18. Resistance: Fall of Man Review. GameTrailers. Defy Media. 10 січня 2007. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 9 вересня 2017.
  19. Lafferty, Michael (13 листопада 2006). Resistance: Fall of Man - PS3 - Review. GameZone. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 9 вересня 2017.
  20. а б Dunham, Jeremy (10 листопада 2006). Resistance: Fall of Man Review. IGN. Ziff Davis. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
  21. Kolan, Patrick (27 березня 2007). Resistance: Fall of Man AU Review. IGN. Ziff Davis. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 9 вересня 2017.
  22. Wales, Matt (22 березня 2007). Resistance: Fall of Man UK Review. IGN. Ziff Davis. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 9 вересня 2017.
  23. Resistance: Fall of Man. Official U.S. PlayStation Magazine. Ziff Davis. December 2006. с. 111.
  24. Hill, Jason (19 березня 2007). Resistance: Fall of Man. The Sydney Morning Herald. Fairfax Media. Архів оригіналу за 25 березня 2007. Процитовано 9 вересня 2017.
  25. Saltzman, Marc (21 грудня 2006). Action abounds in games out for the holidays. USA Today. Gannett Company. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2017.
  26. Best of 2006: Overall PlayStation 3 Game of the Year. IGN. Ziff Davis. Архів оригіналу за 10 січня 2007. Процитовано 9 вересня 2017.
  27. GameSpot Best and Worst of 2006: Best PlayStation 3 Game. GameSpot. CBS Interactive. Архів оригіналу за 4 лютого 2007. Процитовано 9 вересня 2017.
  28. GameSpy's Game of the Year 2006: PlayStation 3. GameSpy. Ziff Davis. Архів оригіналу за 29 січня 2007. Процитовано 9 вересня 2017.
  29. ELSPA Sales Awards: Platinum. Entertainment and Leisure Software Publishers Association. Архів оригіналу за 15 травня 2009.
  30. Caoili, Eric (26 листопада 2008). ELSPA: Wii Fit, Mario Kart Reach Diamond Status In UK. Gamasutra. UBM plc. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
  31. Sitting out merger-go-round. Los Angeles Times. 26 листопада 2007. с. 29. Процитовано 28 серпня 2021 — через Newspapers.com.

Посилання[ред. | ред. код]