Game Informer

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Game Informer
англ. Game Informer
Logo of Game Informer (2000-2009).png
Країна видання Flag of the United States.svg США
Тематика Відеоігри
Періодичність виходу раз на місяць
Мова англійська
Адреса редакції Мінеаполіс, Міннесота, США
Головний редактор Енді МакНамара
Власник GameStop
Видавець GameStop
Засновано 1991
Обсяг 6,353,075
ISSN 1067-6392

Веб-сторінка: www.gameinformer.com

Game Informer (GI) — американський щомісячний журнал про відеоігри, який публікує статті, новини, рецензії нових відеоігор та ігрових консолей. Перший випуск вийшов у серпні 1991, коли компанія FuncoLand розпочала друкувати 6-сторінковий журнал[1][2]. Права на володіння та друк належить GameStop Corp., та ж сама батьківська компанія-роздрібний продавець відеоігор, яка викупила FuncoLand у 2000. Станом на 2015 Game Informer є 4-м найпопулярнішим журналом про відеоігри у світі[3][4].

Історія[ред. | ред. код]

Журнал[ред. | ред. код]

Перше видання Game Informer було видано у серпні 1991 і містило 6 сторінок. До листопада 1994 часопис виходив раз на два місяці; після того випускався щомісячно[5].

З 2001 Game Informer видавався Кеті Престон, котра була частиною виробничої команди із 2000[6]. Під її керівництвом публікації стали невід'ємною частиною системи лояльності Power Up Rewards, яку проводить GameStop[7].

У 2010 журнал Game Informer став 5-м найбільшим журналом США із продажами у 5 мільйонів копій, лишаючи позаду такі видання як Time, Sports Illustrated та Playboy[8]. До 2011 журнал став 3-м найбільшим журналом США, маючи обіг у понад 8 мільйонів копій[9]. Проте у 2014 журнал опустився на 4 місце із обігом у 6,9 мільйонів копій[10]. Успіх журналу пов'язаний із гарними стосунками із своїм видавцем та зв'язками із GameStop[8].

Кожного року у квітневому випуску Game Informer додає особливий штрих під назвою Game Infarcer як жарт на день сміху. На обкладинці замість напису «World's #1 Video Game Magazine» написано «World's #1 Pretend Magazine», а в кінці кожної сторінки міститься слово "пародія". Фіктивним головним редактором статей Game Infarcer є Дарт Кларк[11][12].

Журнал випустив чотири розділи під назвою Sacred Cow Barbecues[13], задача яких полягає у "скидані деяких глибоко поважних образів відеоігор із їх високого та могутнього п'єдесталу"[14]. Перша публікація Sacred Cow Barbecues з'явилася у випуску 158 (червень 2006)[15]. Наступні публікації з'являлися у випусках 183 (липень 2008)[14], 211 (листопад 2010)[16] та 261 (січень 2015)[17]. Статті Sacred Cow Barbecues є суперечливими для тих геймерів, які не полюбляють насміхання над їх улюбленими іграми[17].

Вебсайт[ред. | ред. код]

Онлайновий Game Informer запустився у серпні 1996. На ньому випускалися щоденні новини та статті. У листопаді 1999 Джастін Ліпер та Меттью Като були найняті у якості постійних веб-редакторів. При викупі журналу роздрібною мережею GameStop сайт було закрито у січні 2001; обох Ліпера та Като перемістили до редакційного персоналу журналу.

GI Online поновили у вересні 2003 із оновленим дизайном та багатьма додатковими можливостями, такі як бази даних рецензій, постійні оновлення новин та ексклюзивний матеріал для передплатників. Новим сайтом керував Біллі Бергхаммер, творець сайту PlanetGameCube.com (наразі відомий як NintendoWorldReport.com)[18]. Наразі Бергхаммер є головним редактором групи EGM Media[19].

У березні 2009 персонал почав створювати код для найновішого на поточний час оновлення дизайну сайту. Цей дизайн мав виглядати таким же як і дизайн самого журналу. 1 жовтня 2009 новий дизайн сайт був запущений для користувачів; тоді ж новим головним редактором сайту став Енді МакНамара. З оновленням було додано багато нових можливостей, такі як переписаний медіа-плеєр, підсвічена активність користувачів сайту та можливість додавати рецензії від самих користувачів[20]. В той же період запустили подкаст The Game Informer Show[21].

У лютому (іноді в січні) редактори Game Informer збираються, аби підрахувати та прокоментувати "Топ 50 ігор минулого року". Відеоігри відображаються у порядку дати виходу та не мають оцінок від редакції, але певні проекти нагороджують такими нагородами як "Гра року" та іншими. Журнал також має маленькі чарти із топ-10 різних категорій, які публікуються як і в секції "Топі 50 ігор" на вебсайті та і в регулярному журналі.

Щосерпня кожного року Game Informer публікує "Гаряча 50 E3": спеціальну секцію, яка рецензує річний E3 та ігри, які були там представлені. Ця публікація замінює стандартну секцію "рецензії" виключно для серпневих випусків.

Австралійське видання[ред. | ред. код]

У листопаді 2009 Game Informer був запущений у Австралії колишнім редактором журналів Australian GamePro, Gameplayer та Official PlayStation Magazine Крісом Стедом та видавництвом Citrus Media[22]. У червня 2010 журнал Game Informer Australia став першим місцевим часописом про відеоігри, кількість передплатників якого перевалила 10,000. 18 серпня 2010 журнал став найпопулярнішим у Австралії серед видань стосовно гейміндустрії[23].

Game Informer Australia отримав три нагороди Australian Magazine Awards, кілька номінацій на нагороду Lizzie та 2013 MCV у категорії Print Publication of the Year. Кріс Стед отримав нагороду MCV у категорії 2013 Journalist of the Year[24].

Рецензії[ред. | ред. код]

Game Informer пише рецензії на відеоігри на PC, PlayStation 4, PlayStation Vita, PlayStation VR, Xbox One, Nintendo Switch, Nintendo 3DS, Android, iOS. [25] Рецензії на ігри старшого покоління були випущеними три на випуск у секції Classic GI. Ця секція проіснувала до 2009 — місяці до глобального переоформлення журналу. Персонал журналу оцінює відеоігри від 1 до 10 балів із проміжками у чверть балу. Оцінка у 1 розглядається як навіть менше, ніж жахлива гра; оцінка у 10 представляє "видатну" майже ідеальну гру; оцінка у 7 балів показує середню пристойну гру, в яку гарно грати, але яка має недоліки.[26]

Персонал[ред. | ред. код]

Теперішній[ред. | ред. код]

  • Andy McNamara — головний редактор: 1991[27]
  • Andrew Reiner — виконавчий редактор: 1994[28]
  • Benjamin Reeves — старший редактор
  • Cathy Preston — видавець
  • Matt Bertz — редактор-менеджер
  • Joe Juba — старший редактор рецензій
  • Matt Miller — старший редактор анонсування
  • Kimberly Wallace — редактор матеріалів
  • Imran Khan — редактор новин Західного побережжя
  • Daniel Tack — редактор по ПК
  • Brian Shea — цифровий редактор
  • Matthew Kato — старший редактор
  • Jeff Cork — старший редактор
  • Javy Gwaltney — супровідний редактор
  • Suriel Vasquez — супровідний редактор[29]
  • Elise Favis — супровідний редактор

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Top 100 U.S. Magazines by Circulation. PSA Research Center. Процитовано February 6, 2016. 
  2. "10 Years of Game Informer" (August 2001). Game Informer, p. 42. "In August 1991, FuncoLand began publishing a six-page circular to be handed out free in all of its retail locations."
  3. eCirc for Consumer Magazines. Audit Bureau of Circulations. December 31, 2015. Процитовано June 1, 2016. 
  4. Vargas, Jose Antonio (April 2005). A Magazine Whose Lineup Is Always in Play. The Washington Post. The Washington Post Company. Процитовано March 22, 2007. 
  5. GameInformer. Game Informer. GameStop. Процитовано November 20, 2014. 
  6. GI Show – Reliving 25 Years Of Game Informer History. Game Informer. GameStop. October 13, 2016. Процитовано February 10, 2017. 
  7. 10 powerful women in video games. Fortune.com. September 23, 2014. Процитовано February 10, 2017. 
  8. а б Game Informer Jumps a Third in Circulation to Become Fifth Largest Magazine in US. Forbes. Forbes, LLC. February 8, 2011. Процитовано February 10, 2017. 
  9. GameStop Propels Game Informer to Become 3rd Most Read Magazine. Forbes. Forbes, LLC. September 10, 2012. Процитовано February 10, 2017. 
  10. Company Profile. Game Informer. GameStop. Процитовано February 10, 2017. 
  11. The Return of Darth Clark. Gameinformer.com. May 10, 2011. Процитовано February 11, 2017. 
  12. Darth Clark Strikes Again. GameInformer.com. May 8, 2014. Процитовано February 11, 2017. 
  13. Making The Fourth Inaugural Sacred Cow Barbecue Art. Game Informer. GameStop. December 3, 2014. Процитовано February 11, 2017. 
  14. а б Game Informer Issue 183 inFamous
  15. Game Informer, issue 158 (June 2006)
  16. Game Informer, issue 213 (January 2011) p. 8; November Cover Revealed: Resistance 3. Game Informer. GameStop. October 6, 2010. Процитовано February 11, 2017. 
  17. а б Sacred Cow Barbecue Strikes Again. Game Informer. GameStop. February 3, 2015. Процитовано February 11, 2017. 
  18. [1] Архівовано May 3, 2009, у en:Wayback Machine.
  19. EGM Now hires industry vet Billy Berghammer as group EIC. Joystiq. AOL. Процитовано November 20, 2014. 
  20. Welcome To The New GameInformer.com. www.GameInformer.com. Процитовано November 20, 2014. 
  21. The Inaugural Game Informer Show: Episode 1
  22. Wildgoose, David. Game Informer Magazine Launches Aussie Edition. Kotaku. Univision Communications. Процитовано November 3, 2009. 
  23. Game Informer Officially Australia's #1 Games Magazine. EB Games. Архів оригіналу за August 26, 2010. Процитовано August 18, 2010. 
  24. MCV Pacific Awards: Winners Announced. MCV Pacific. Процитовано January 25, 2014. 
  25. Game Informer, issue 286 pp. 94-95
  26. Game Informer, issue 251 (March 2014) p.84
  27. [2] Архівовано November 23, 2010, у en:Wayback Machine.
  28. [3] Архівовано June 21, 2009, у en:Wayback Machine.
  29. GameInformer Magazine issue 297, Page 93. 

Посилання[ред. | ред. код]