Дзьобонасінник білий
| Дзьобонасінник білий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Дзьобонасінник (Rhynchospora) |
| Вид: | Дзьобонасінник білий (R. alba)
|
| Біноміальна назва | |
| Rhynchospora alba | |
Дзьобонасінник білий[1] або ринхоспора біла[2][3] (Rhynchospora alba) — вид трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений у Євразії й Північній Америці. Етимологія: лат. albus — «білий»[4].
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина 15–40(50) см заввишки. Стебло 3-гранне, вкрите жолобчастими вузьколінійними листками. Суцвіття кінцеві, нещільно головчасті або короткозонтиковидні. Луски колосків ланцетні, гострі, спочатку білі, потім бурі. Горішок гладкий, 1.5–2 мм довжиною, носик його конічний, ≈ 1 мм завдовжки[2]. Кореневища короткі, стрункі[5].
Поширення[ред. | ред. код]
Європа: Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Росія, Україна, Хорватія, Італія, Румунія, Словенія, Греція, Франція, Португалія, Іспанія; Азія: Туреччина, Грузія, Казахстан, Росія, Китай, Японія, Корея; Північна Америка: Канада, США, Пуерто-Рико[6][7]. Населяє болота, мокрі місця[5].
В Україні зростає на сфагнових болотах — в Прикарпатті, дуже рідко; в правобережному і зх. Поліссі (досить часто в пн. частині, зрідка в пд. частині); в лівобережному Лісостепу (с. Данилівка біля Харкова), дуже рідко[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Волинської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Львівської, Рівненської областей[3].
Галерея[ред. | ред. код]
-
листова пластина -
плоди -
ілюстрація
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rhynchospora alba // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 422. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
- ↑ а б Flora of China. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про осокові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |