Ruta chalepensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ruta chalepensis
Ruta chalepensis ce.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Еудікоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Рутові (Rutaceae)
Підродина: Rutoideae
Рід: Рута (Ruta)
Вид: R. chalepensis
Біноміальна назва
Ruta chalepensis
L., 1767
Ruta chalepensis distribution.svg
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ruta chalepensis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ruta chalepensis
EOL logo.svg EOL: 581904
IPNI: 775070-1
ITIS logo.svg ITIS: 29001
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 452790

Ruta chalepensis — вид квіткових рослин родини Рутові (Rutaceae), поширений у Середземномор'ї.

Опис[ред. | ред. код]

Це багаторічна трав'яна рослина заввишки до 80 сантиметрів. Листки складні, кожен розділений на кілька сегментів, які поділяються на менші листочки. Суцвіття — це скупчення квітів, кожне з яких складається з чотирьох або п'яти яскраво-жовтих пелюсток, з прикрашеними бахромою полями. Плоди — коробочки, які поділяються на гострі частки.

У традиційній медицині рослина використовується як рослинний засіб для ряду недуг, таких як гарячка та запалення.

Поширення[ред. | ред. код]

Рослина має природне середземноморське поширення (Африка [Кабо Верде, Острови Мадейра, Канарські острови, Алжир, Лівія, Марокко, Туніс], Азія [Кіпр, Ізраїль, Ліван, Сирія, Туреччина], Європа [Албанія, колишня Югославія, Греція (у т.ч. Крит), Італія (у т.ч. Сардинія, Сицилія), Франція (у т.ч. Корсика), Португалія, Іспанія (в т.ч. Балеарські острови)]); натуралізована у Ємені, Ефіопії, Сомалі; культивується в Анголі й деяких країнах Південної та Центральної Америки[1][2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 30.10.2018.  (англ.)
  2. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 30.10.2018.  (англ.)