SP1900 EMU

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
SP1900 EMU
D352-D351 наближається до станції Хін Кенг
Основні дані
Роки виробництва з 2001 року по теперішній час
Завод Кобе, Хіого, Японія
Виробник Kinki Sharyo[en], Kawasaki [en]
Побудовано поїздів 1999–2000 роках (Східна залізниця)
2002–2003, 2007, 2015, 2016, 2017 (західна залізниця)
2003-2004 (лінія Ma On Shan)
Побудовано вагонів 392
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі
Змінний струм
Контактна мережа 25 кВт
Кількість вагонів 8
Конструкційна швидкість 160
Довжина вагона 24.82 м
Ширина 3.1 м
Висота 3.99 м
Ширина колії 1435 мм
Експлуатація
Країна експлуатації Гонконг
Лінії Tuen Ma[en]
Депо Пет Хеунг, Тай Вай (лише поїзди SP1950)
CMNS: SP1900 EMU у Вікісховищі

SP1900 EMU / SP1950 EMU або IKK Train (раніше KCR EMU SP1900 / SP1950 EMU ;港鐵近畿川崎列車, також відомий як «Поїзд тисячоліття» під час публічної реклами) — це модель поїзда, який курсує на лінії Туен Ма в Гонконзі. Це була друга модель електричного багатовагонного рухомого складу залізничної корпорації Коулун-Кантон (KCRC) (після Metro Cammell EMU, представленої в 1980-х роках), хоча вони експлуатувалися корпорацією MTR (MTRC) після її злиття з KCRC. у 2007 році.

Історія[ред. | ред. код]

8 березня 1999 року японський консорціум, до складу якого входять Itochu, Kinki Sharyo та Kawasaki Heavy Industries (під спільною назвою IKK), виграв контракт на 3,1 мільярда гонконгських доларів на будівництво нової моделі приміського поїзда для залізниці Коулун-Кентон (KCR)[1]. Контрактний код цих поїздів SP1900.

Потяги SP1900 почали курсувати на лінії East Rail у 2001 році; перші вагони потяга були доставлені 22 березня 2001 року[2], а перший потяг увійшов в експлуатацію 4 вересня 2001 року[3]. З 250 замовлених вагонів 96 вагонів було призначено лінії Східної залізниці та скомпоновано у вісім поїздів по 12 вагонів у кожному, які працювали разом із існуючими EMU Metro Cammell . Решта 154 вагони, які почали поставлятися в 2002 році,[4] були зарезервовані до урочистого відкриття лінії Західної залізниці в грудні 2003 року і були організовані в 22 набори з семи вагонів[2][4].

SP1900 видно ліворуч разом із TML C-Train праворуч, що демонструє відмінності між конструкціями торців кабіни

Дизайн і місткість[ред. | ред. код]

Потяги SP1900 мають зовсім інший зовнішній вигляд, ніж старіші Metro-Cammell EMU на лінії East Rail. Найважливішим є те, що «головний» автомобіль, D car, має легку голову у формі кульового поїзда для кращого прискорення проти опору повітря на високих швидкостях. Його зовнішній вигляд майже ідентичний старим поїздам після реконструкції, а також усьому новішому обладнанню, з п’ятьма розсувними дверима з кожного боку стандартного купе. До переобладнання було двоє дверей з кожного боку купе першого класу, одні з яких зазвичай не використовуються.

Конфігурації поїздів[ред. | ред. код]

Вагони поїзда СП1900 / СП1950
тип автомобіля водіння

таксі

hostler двигун пантограф довжина
(мм)
місць стоячи
місткість
всього
WR TM1 Запасний
D автомобіль 24820 48 382 66 10 20
P автомобіль 23216 50 402 66 10 20
М автомобіль 23216 50/52 400/402 66 10 20
H автомобіль 23216 50/52 400/402 33 5 10
C автомобіль 23216 50 402 33 5 10

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kowloon-Canton Railway Corporation Annual Report 1999. Hong Kong: Kowloon-Canton Railway Corporation. 2000.
  2. а б Kowloon-Canton Railway Corporation (22 березня 2001). New Generation of KCRC Train Arrive in Hong Kong. Архів оригіналу за 13 December 2018.
  3. Kowloon-Canton Railway Corporation (4 вересня 2001). Launch of KCRC New Train today. Архів оригіналу за 13 December 2018.
  4. а б Kowloon-Canton Railway Corporation (23 квітня 2002). New West Rail trains arrived in Hong Kong. Архів оригіналу за 13 December 2018.