STS-61-C

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
STS-61-C (24 політ шатл, 7 політ «Колумбія»)
STS-61-C (24 політ шатл, 7 політ «Колумбія»)
Космічний корабель Колумбія OV-102
Тип космічного корабля спейс-шатл
Екіпаж 7
Місце запуску Кеннеді LC-39A
Дата запуску 12 січня 1986 11:55:00 UTC
Місце посадки Едвардс
Дата посадки 18 січня 1986 11:55:00 UTC
Тривалість польоту 6 діб 2 годин 3 хвилин
Кількість обертів 98
Апогей 338 км
Перигей 331 км
Орбітальний період 91,2
Нахил орбіти 28,5 градусів
Пройдено відстань 4 069 481 км
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
Sts-61-b-patch.png
STS-61-B
STS-51-L.svg
STS-51-L
Екіпаж STS-61-C: Верхній ряд: Білл Нельсон, Хоулі, Джордж Нельсон
Нижній ряд: Сенкер, Болден, Гібсон, Чанг-Діас

STS-61-C — двадцять четвертий космічний політ космічного човника, сьомий запуск Колумбії і останній успішний політ перед загибеллю Челленджера. Одним із завдань експедиції було виведення на орбіту американського супутника Satcom — K1. Крім того, як спеціаліст з корисного навантаження летів американський конгресмен Білл Нельсон. Корабель стартував 12 січня 1986 з Космічного центру ім. Кеннеді в штаті Флориди.

Екіпаж[ред. | ред. код]

Події на старті[ред. | ред. код]

Старт, спочатку запланований на 18 грудня 1985 року, був відкладений на один день у зв'язку з тим, що був потрібен додатковий час для закриття кормового відділення Шаттла. Наступна спроба 19 грудня 1985 була перервана на етапі «Т-14» секунд, причиною послужили сигнали з правого твердопаливного прискорювача про досягнення максимального значення RPM у модулі живлення гідравлічної системи, пізніше виявилося, що повідомлення про помилку було помилковим. Через 18 днів, 6 січня 1986 року, була зроблена ще одна спроба запустити Шаттл, однак у фазі «Т-31» секунд і вона була перервана через витік 1,8 т рідкого кисню з зовнішнього паливного бака. Процедура запуску наступного дня, 7 січня 1986 року, знову була перервана на етапі «Т-9» хвилин через погану погоду в обох заокеанських місцях посадки (Морон в Іспанії та Дакар в Сенегалі). Після двох днів очікування, 9 січня 1986 чергова спроба старту була перервана через те, що датчик рідкого кисню на стартовому майданчику відірвався і потрапив у предклапанну систему основного двигуна номер 2. З 10 і 11 січня 1986 у Флориді пройшли сильні зливові дощі, тому старт був відкладений до 12 січня. І, нарешті, 12 січня 1986 року, через майже місяць від початкової дати, зворотний відлік пройшов без переривань і шатл «Колумбія» піднявся в небо без будь-яких пригод.

Завдання польоту[ред. | ред. код]

Виведення супутника Satcom-KU1 на орбіту

Одним із завдань експедиції було виведення на орбіту американського комерційного супутника зв'язку Satcom-KU1 за допомогою модифікованого додаткового двигуна PAM-D2. Це був другий супутник із серії трьох супутників. Перший супутник був запущений місією STS-61-В, запуск третього був запланований у 1987 році, але у зв'язку з катастрофою «Челленджера» був запущений пізніше.

А також проведення експериментів з астрофізики та обробки матеріалів: наукова лабораторія (Materials Science Laboratory-2 — MSL-2); Hitchhiker G-1; експеримент зі зйомки в інфрачервоному діапазоні (Infrared Imaging Experiment — IR-IE); експеримент зі зберігання крові (Initial Blood Storage Experiment — IBSE); вирощування протеїнового кристала вручну (Hand-held Protein Crystal Growth — HPCG); три експерименти в рамках залучення студентів до програми шатлів (Shuttle Student Involvement Program — SSIP) і 13 спецконтейнерів ( GAS [en]), 12 з яких були змонтовані на спеціальному містку.

У рамках одного з експериментів, який був названий «Програма активного спостереження за кометою Галлея» (CHAMP), передбачалося фотографування цієї комети 35-міліметрової камерою через верхнє вікно в кормовій частині польотної палуби. Але цей експеримент не був виконаний через проблеми з акумуляторною батареєю камери.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]