Мідиця мала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Sorex minutus)
Перейти до: навігація, пошук
Мідиця мала
Sorex minutus.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Комахоїдні (Insectivora)
Родина: Мідицеві (Soricidae)
Рід: Мідиця (Sorex)
Вид: Мідиця мала
Біноміальна назва
Sorex minutus
Linnaeus, 1766[2]
Eurasian Pygmy Shrew area.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sorex minutus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sorex minutus
EOL logo.svg EOL: 323672
ITIS logo.svg ITIS: 29667/0
IUCN logo.svg МСОП: 29667
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 62280
Fossilworks: 115169

Мідиця мала[3][4] або Бурозубка мала[5] (Sorex minutus) — вид роду мідиця, поширений у Євразії. Як і вказує видова назва, це крихітна тварина, яка має загострену мордочку і сіро-коричневе хутро, яке стає блідішим на нижній стороні; хвіст волохатий і порівняно довгий[6].

Опис[ред.ред. код]

Має вагу 2.4–6.1 грами, довжину хвоста 32–46 мм, довжину голови й тіла 40–60 мм. Має одну з найбільших швидкостей метаболізму серед тварин; вона повинна їсти через рівні проміжки часу — приблизно кожні дві години. Як і інші види роду Sorex, має червоні наконечники зубів, утворені осадженням заліза, що посилює захист від зносу[6].

Поведінка[ред.ред. код]

Вид активний і вдень і вночі, змінюючи напади активності з періодами відпочинку. Живе в підліску і опалому листі. Живиться дрібними комахами й іншими безхребетними. Сезон розмноження триває з квітня по серпень. Самиці зазвичай народжують від двох до восьми дитинчат та доглядають за дітьми в підземному гнізді. Оскільки період вагітності — трохи більше трьох тижнів, вони можуть мати до п'яти приплодів на рік, при тому, що тривалість життя становить трохи більше 15 місяців.

Поширення[ред.ред. код]

Мешкає на Британських островах і в більшій частині континентальної Європи, європейській частині Росії та в Сибіру до Байкалу. Північна межа ареалу проходить за Полярним колом. Зустрічається від рівня моря до 2000 м в Піренеях і 2260 м в Альпах. У Південній Азії цей вид, зареєстрований в Пакистані і Кашмірі в Індії. Однак, у зв'язку з таксономічною плутаниною між цим видом і Sorex planiceps, його межі поширення в цьому регіоні важко визначити. Проживає у відносно вологих районах з густою рослинністю на землі, у найрізноманітніших середовищах проживання, включаючи болота, луки, степи, піщані дюни, краї лісу, скелясті ділянки, чагарники і гірські ліси.

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Страждає від руйнування середовища існування, використання пестицидів і зниження числа безхребетних. Включений до Додатка III Бернської конвенції. Мешкає в багатьох природоохоронних територіях.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Sorex minutus. The IUCN Red List of Threatened Species http://www.iucnredlist.org. 
  2. Sorex minutus Linnaeus, 1766. Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/. Процитовано 25.07.2015. 
  3. Загороднюк, І. В. Політипні види: концепція та представленість у теріофауні Східної Європи // Доповіді НАН України. — 1998. — Вип. 7. — С. 171-178.
  4. Антонець, Н. В., Окулова, Н. М. Дрібні ссавці заплавних ділянок Дніпровсько-Орільського заповідника // Заповідна справа в Україні. — 2004. — Вип. 10. — № 1-2. — С. 34-40.
  5. Загальний перелік рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин Вінницької області, які потребують охорони. Офіційний сайт Вінницької обласної ради. Вінницька обласна рада. Архів оригіналу за 19.01.2018. Процитовано 19.01.2018. 
  6. а б Pygmy shrew (Sorex minutus). Arkive. Процитовано 19.09.2018. 

Посилання[ред.ред. код]