Tomistoma

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Tomistoma
Період існування: еоценсучасність, 47.8–0 млн р. т.[1]
Tomistoma schlegelii false gharial LA zoo 01.jpg
Tomistoma schlegelii
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Крокодилоподібні (Crocodilia)
Родина: Гавіалові (Gavialidae)
Підродина: Tomistominae
Рід: Tomistoma
S. Müller, 1846
Види
Commons-logo.svg Вікісховище: Tomistoma

Tomistomaрід гавіалідних крокодилів. Вони відомі своїми довгими вузькими мордами, які використовуються для лову риби, подібних до гавіала. Tomistoma містить одного сучасного члена, Tomistoma schlegelii, а також кілька потенційно вимерлих видів: T. cairense, T. lusitanicum, T. taiwanicus, T. coppensi і T. dowsoni. Однак ці види, можливо, доведеться перекласифікувати до різних родів, оскільки дослідження показали, що вони парафілетичні[2][3].

На відміну від ґавіала, морда псевдоґавіала значно розширюється до основи й тому більше схожа на таку у справжніх крокодилів[4]. Однак останні молекулярні дослідження з використанням секвенування ДНК послідовно показують, що псевдоґавіал та інші споріднені вимерлі форми з підродини Tomistominae, насправді належать до Gavialoidea і Gavialidae[5][6][7][8][9][10][2][11].

Скам'янілості вимерлих видів Tomistoma були знайдені в відкладах палеогенового, неогенового та четвертинного віку на Тайвані, Уганді, Італії, Португалії, Єгипті та Індії, але майже всі вони, ймовірно, є різними родами через більш старший вік порівняно з псевдоґавіалом[12].

Наведена нижче кладограма основних живих груп крокодилів заснована на молекулярних дослідженнях і показує близькі стосунки фальшивого псевдоґавіала[6][9][10][2][11]:

Crocodilia
Alligatoridae
Caimaninae

Caiman Caiman crocodilus llanos white background.JPG

Melanosuchus Melanosuchus niger white background.jpg

Paleosuchus Dwarf Caiman white background.jpg

Alligatorinae

Alligator Alligator white background.jpg

Longirostres
Crocodylidae

Crocodylus Siamese Crocodile white background.jpg

Mecistops Crocodylus cataphractus faux-gavial d'Afrique2 white background.JPG

Osteolaemus Bristol.zoo.westafrican.dwarf.croc.arp. white background.jpg

Gavialidae

Gavialis Gavialis gangeticus (Gharial, Gavial) white background.jpg

Tomistoma Tomistoma schlegelii. white background.JPG


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rio, Jonathan P.; Mannion, Philip D. (6 вересня 2021). Phylogenetic analysis of a new morphological dataset elucidates the evolutionary history of Crocodylia and resolves the long-standing gharial problem. PeerJ 9: e12094. PMC 8428266. PMID 34567843. doi:10.7717/peerj.12094. 
  2. а б в Lee, M. S. Y.; Yates, A. M. (2018). Tip-dating and homoplasy: reconciling the shallow molecular divergences of modern gharials with their long fossil. Proceedings of the Royal Society B 285 (1881). PMC 6030529. PMID 30051855. doi:10.1098/rspb.2018.1071. 
  3. Iijima, M.; Momohara, A.; Kobayashi, Y.; Hayashi, S.; Ikeda, T.; Taruno, H.; Watanabe, K.; Tanimoto, M. та ін. (2018). Toyotamaphimeia cf. machikanensis (Crocodylia, Tomistominae) from the Middle Pleistocene of Osaka, Japan, and crocodylian survivorship through the Pliocene-Pleistocene climatic oscillations. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology 496: 346–360. Bibcode:2018PPP...496..346I. doi:10.1016/j.palaeo.2018.02.002. 
  4. Piras, P., Colangelo, P., Adams, D. C., Buscalioni, A., Cubo, J., Kotsakis, T., & Raia, P. (2010). The Gavialis–Tomistoma debate: the contribution of skull ontogenetic allometry and growth trajectories to the study of crocodylian relationships. Evolution & development, 12(6): 568−579.
  5. Densmore, L. D.; Owen, R. D. (1989). Molecular Systematics of the Order Crocodilia. American Zoologist 29 (3): 831–841. doi:10.1093/icb/29.3.831. 
  6. а б Harshman, J.; Huddleston, C. J.; Bollback, J. P.; Parsons, T. J.; Braun, M. J. (2003). True and false gharials: A nuclear gene phylogeny of crocodylia. Systematic Biology 52 (3): 386–402. PMID 12775527. doi:10.1080/10635150309323. 
  7. Gatesy, J.; Amato, G.; Norell, M.; DeSalle, R.; H. C. (2003). Combined support for wholesale taxic atavism in gavialine crocodylians. Systematic Biology 52 (3): 403–422. PMID 12775528. doi:10.1080/10635150309329. 
  8. Willis, R. E.; McAliley, L. R.; Neeley, E. D.; Densmore Ld, L. D. (2007). Evidence for placing the false gharial (Tomistoma schlegelii) into the family Gavialidae: Inferences from nuclear gene sequences. Molecular Phylogenetics and Evolution 43 (3): 787–794. PMID 17433721. doi:10.1016/j.ympev.2007.02.005. 
  9. а б Gatesy, J.; Amato, G. (2008). The rapid accumulation of consistent molecular support for intergeneric crocodylian relationships. Molecular Phylogenetics and Evolution 48 (3): 1232–1237. PMID 18372192. doi:10.1016/j.ympev.2008.02.009. 
  10. а б Erickson, G. M.; Gignac, P. M.; Steppan, S. J.; Lappin, A. K.; Vliet, K. A.; Brueggen, J. A.; Inouye, B. D.; Kledzik, D. та ін. (2012). Insights into the ecology and evolutionary success of crocodilians revealed through bite-force and tooth-pressure experimentation. PLOS ONE 7 (3): e31781. Bibcode:2012PLoSO...731781E. PMC 3303775. PMID 22431965. doi:10.1371/journal.pone.0031781. 
  11. а б Hekkala, E.; Gatesy, J.; Narechania, A.; Meredith, R.; Russello, M.; Aardema, M. L.; Jensen, E.; Montanari, S.; Brochu, C.; Norell, M.; Amato, G. (2021). Paleogenomics illuminates the evolutionary history of the extinct Holocene "horned" crocodile of Madagascar, Voay robustus. Communications Biology 4 (1): 505. PMC 8079395. PMID 33907305. doi:10.1038/s42003-021-02017-0. 
  12. Fossilworks: Tomistoma. fossilworks.org.