Трищетинник жорсткий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Trisetum rigidum)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Трищетинник жорсткий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Трищетинник (Trisetum)
Вид:
T. rigidum
Біноміальна назва
Trisetum rigidum

Трищетинник жорсткий[1] (Trisetum rigidum) — вид однодольних квіткових рослин з родини злакових (Poaceae).

Багаторічник; нещільно скупчений; кореневища подовжені. Стебла прямовисні або колінчасто підняті, 30–45 см завдовжки, 2–5-вузлові, вузли запушені. Листові пластинки завдовжки 2–6 см, 2–4 мм ушир, жорсткі, голі, сизі, верхівка загострена; листкові піхви на поверхні голі; язичок 1.6–3 мм завдовжки. Волоть еліптична чи довгаста, 2.5–8 см завдовжки, 1.5–2.5 см ушир; первинні гілки волоті притиснуті. Родючі колоски з 2–4 плодючих квіточок, довгасті, стиснуті з боків, 8–11 мм у довжину, при зрілості розчленовуються під кожною родючою квіточкою. Колоскові луски подібні, блискучі, 1-кілеві, пурпурні, верхівки гострі; нижня луска ланцетоподібна, 3.8–4.8 мм, 0.66–0.75 довжини верхньої, 1-жилкова; верхня луска еліптична, 6–7.7 мм, 1–1.2 довжина сусідньої фертильної леми, 3-жилкова. Плодюча лема еліптична, 5–7.5 мм завдовжки, блискуча, кілювата, 5-жилкова, верхівка зубчаста, 1-остюкова, загальна довжина 4–8 мм. Палея 4–4.8 мм[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширення: Іран, Туреччина, Україна, Північний Кавказ, Південний Кавказ[3].

В Україні вид росте на сухих кам'янистих схилах, скелях та осипах — у Криму дуже рідко (точні місця знаходження невідомі)[4].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Trisetum rigidum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. RBG Kew — GrassBase. Процитовано 03.01.2023. (англ.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 03.01.2023. (англ.)
  4. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 444.