Viola adunca

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Viola adunca
Viola adunca FWS.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Мальпігієві (Malpighiales)
Родина: Фіалкові (Violaceae)
Рід: Фіалка (Viola)
Вид: Viola adunca
Біноміальна назва
Viola adunca
Sm., 1817
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Viola adunca
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Viola adunca
EOL logo.svg EOL: 584591
IPNI: 265687-2
ITIS logo.svg ITIS: 22032
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 684371

Viola adunca — вид трав'янистих рослин родини Фіалкові (Violaceae), поширений у більш холодних областях Північної Америки. Етимологія: лат. aduncus — «вигнутий, кривий, зігнутий, гачкуватий»[1]

Опис[ред. | ред. код]

Є поліморфною багаторічною 1.8–30(35) см заввишки, з невеликою системою кореневищ. Каудекси присутні. Стебла 1–5, підняті, висхідні або лежачі, гладкі або опушені. Листя базальне і стеблове; базального 1–4; прилистки від лінійні до лінійно-ланцетних, поля цілі або поділені, верхівки від гострих до загострених; черешок 0.5–13.5 см, гладкий або опушений; листова пластина зазвичай ± яйцевидні, іноді ± ниркоподібні чи довгасті, 0.5–6.9 × 0.4–5 см, основа серцевидна, субсерцевидна, урізана, поля від округло зубчастих до цілих, вершина від гострої до тупої, поверхні від гладких до рідко або щільно опушених; стеблові листки подібні до базальних за винятком: краї прилистків поділені, черешок 0.5–6.5 см, пластина 0.6–5.5 × 0.4–4.7 см.

Квітоніжка 1.7–13.8 см, гладка чи опушена. Квіти: чашолистки ланцетні, 0.5–2 мм; пелюстки від світло- до глибоко- лавандово-фіолетових на обох поверхнях, рідше білі, нижні 3 зазвичай білі базально, з темно-фіолетовими жилками, найбільш нижні 7–17(23) мм. Капсули коротко-яйцеподібні, 6–11 мм, гладкі. Насіння від темно-коричневого до оливково-чорного кольору, 1.5–2 мм.

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Північна Америка: Ґренландія, Канада, США.

Це від сухих до вологих луки, відкритий ґрунт, у тому числі газони, вологі береги, краї луків, скелясті ділянки в хвойних або змішаних лісах, піщаний суглинок, альпійські райони, краї озер; 0–3800 м.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Chuck Griffith. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 11.12.2017.